четвер, 8 травня 2014 р.

Пушкін - українською! Гарматенко про вербу зелену

Стоїть верба обабіч лісу,
У стрічках вся, така краса.
Довкола ходить кіт гульвіса,
І коїть справжні чудеса.

Піде праворуч – сонце гріє,
Ліворуч піде – враз мороз,
В лісу… кацапи зачаїлись
І кожен другий – малорос.

Плекають наглую надію,
Красуню-вербу ізвести,
Спилять, спалить а прах розвіять,
Із ними військо і менти.

Та кіт муркоче – ХУЙ ВАМ В РОТА!
Скоріш удавитеся ви,
Ніж чините оту мерзоту,
Бо на сторожі той верби,

Богатирі стоять поліські,
Дніпровських мавок омофор.
Мольфари всі, татари кримські,
І з ними дядько Чорномор.

Бо то наш дух, наш дух Вкраїнський,
Наш руський дух, Бо РУСЬ ЦЕ МИ!
А не ірзя чувашофінська,
Комуно-хохло-москалі.

Хохло-москаль – рідня Кощею.
Баби Яги він курви син.
Хохол продажний всей душею.
І друг його алкаш-москвин.

Нам не потрібні оті пики,
Брехливе бидло, владний хам,
Духовні покручі, каліки,
Табачник, Путін, Чингісхан.

Орда новітня євроазійська,
І русскій мір, імперський срам.
Своя держава українська
Понад усе потрібна нам.

Не тільки душу але й розум,
Усе життя положим ми,
За нашу правду і свободу,
Хай згинуть хохло-москалі,

Стоїть верба обабіч лісу,
У розмаїтті квітів – трав,
І я там був, і кіт гульвіса,
Мені той вірш подарував.


Орест Лютий, найкращий з Орестів

2 коментарі:

  1. Здорово! Ще одна ріфма від прихильника цього сайту
    - Москаляку на гіляку, Іванова попід сраку!
    І нехай оця гидота, хуя не виймає з рота
    Войцеховска паничка, пізданеця з ранечка.
    Бо Плахотний долбайоб, хуя висунуть не змог.

    ВідповістиВидалити