неділя, 8 липня 2018 р.

Команда Олексія Гончаренка! Майбутнього кандидата в депутати ВР по нашому округу

Знайомтесь, подільчанин Олександр Таранюк. Підкорює висоти високої моди.

Його можна впізнати на відео навіть під гримом. Природну елегантність, граціозність і витонченість Сашиного смаку не приховаєш.

Колись Саша Таранюк офіційно пропонував факультативно  вчити подільських хлопців-школярів "дєфілірованію". Слово "факультативно" хлопців  налякало і вони втекли, хоча Таранюк й запевняв, що "дєфілірованіє" дуже важливий для справжніх пацанів предмет.

Оце, мабуть, по цій методичці Таранюк і хотів подільських школярів навчати.


Найцікавіше те, що в Подільську Олександр Таранюк представляє депутата Верховної Ради від БПП Олексія Гончаренка. Таранюк є не тільки кореспондентом телеканалу "Думская.ТВ", що належить Олексію Гончаренкові, але є й довіреним аніматором Льошика у місті Подільськ.

Отаким чином депутат ВР Олексій Гончаренко бачить культурний розвиток і естетичне виховання підростаючого покоління подільчан. (А деякі телепні ще на безобідного, на тлі Льошика, Ляшка гонять!) Отакі видовища чекають подільчан в разі перемоги на виборах Олексія Гончаренка.

До слова, Таранюк, як і Гончаренко, є поборником "русского язика", георгієвської стрічки, "дєді воєвалі" та іншого набору збочень.

Кокс і Таранька знайшли одне одного, сміються люди в Подільську!

Якщо так піде далі, то Сашуня навчить Льошика носити кокошнік.

четвер, 5 липня 2018 р.

Біля Подільського району помічені десятки російських вантажівок зі зброєю!

У невизнаній республіці "Придністров'я" десятки вантажівок без номерних знаків перевозять зброю і боєприпаси у невідомі місця зі складу в селі Ковбасна.

Про це заявив глава парламенту Молдови Андріан Канду.

"Коли не дотримуються угоди, коли є рухи на зразок цього, ми розуміємо, в якій ситуації перебуваємо, коли говоримо про безпеку країни", – сказав Канду.

За його словами, всі спроби молдовських офіцерів з Об'єднаної місії дізнатися, що ж відбувається, були провальними. На думку глави парламенту Молдови, те, що відбувається в країні, – гібридна війна на рівні пропаганди і кібератак.

"Тому ми намагаємося знайти разом рішення. Ми вже намітили деякі рішення на регіональному рівні між Україною, Грузією і Республікою Молдова в галузі нашої співпраці", – додав Канду.

Від Котовських Партизанів: нагадаємо, село Ковбасна розташоване на самому кордоні з Подільським районом. В селі розташований найбільший в Європі склад озброєнь. Крім танків, БТР та САУ там у наявності велика кількість  установок РСЗВ, дальність яких дозволяє уражати навіть райцентр Подільськ. Величезна кількість вогнепальної зброї.







Нещодавно у Подільському районі були помічені хлопці у балаклавах. Їхнї особи так і не були встановлені правоохоронцями. Чи не отримають саме цю зброю ці невстановлені особи в балаклавах, які вільно переміщаються територією району? У нападах на місцевих мешканців невстановлені вже були помічені. А зброя, за свідченням розвідки Молдови, відбула у невідомому напрямі.

Сподіваємося, місцеві правоохоронці усвідомлюють усю небезпеку ситуації, що склалася, перебувають у тісному робочому контакті із представниками розвідки Республіки Молдава і контролюють територію району, дороги і кордон із невизнаним терористичним утворенням ПМР.

Ситуація ускладнюється тим, що нині при владі в Подільському районі знаходяться антиукраїнські сепаратисти, які не вважають Подільщину українською землею, а голова громади навіть веде інтенсивну торгівлю з країною-окупантом росією.

Є надія, що у разі військової заварухи, на допомогу нашим правоохоронцям, як і в 2014 році, прийдуть добровольці. Їх у районі чимало

Заветам Ломброзо верны!

Завжди про це пам'ятаємо!

вівторок, 3 липня 2018 р.

За злочинами стирчать вуха відомої у районі агрофірми

Римське право вчить нас, що головне в розслідуванні злочину з'ясувати: кому вигідно? Шукай, кому вигідно.

Епідемія хімічного знищення врожаїв фермерів та пайщиків, що самі обробляють свої земельні паї, прокотилася по Подільському району.

Невідомий загадковий безпілотник, дуже схожий на той, яким раніш хизувався Руслан Іванович Пітак, літає над посівами й розсіває смугами на них хімічну речовину, від яких посіяні сільськогосподарські рослини сгорають (чорніють і жухнуть)

Кладе хімічну речовину безпілотник на посіви дуже влучно, і виключно на поля тих фермерів та пайщиків, які мають проблеми чи конфлікти із фірмою "Дружба народів", що належить депутату Одеської обласної ради Сергію Паращенку, близькому другу і партнеру по бізнесам панів Руслана та Івана Пітака, Олексія Гончаренка та Михайла Шмушковича.

Жоден соняшник чи кукурудза на полях "Дружби народів", що оточують постраждалі поля, не постраждав. Як у тих фільмах за участю тварин.

Жодна капля шкідливої вбивчої хімії не впала на щільні поля фірми "Дружба народів".

Тепер кому вигідно, і чому ми вбачаємо, що тут, за цими злочинами, стирчать вуха фірми "Дружба народів.

Постаждали паї місцевих мешканців Олександра Скудила та Дмитра Бантоша, які відмовилися здавати в оренду свої паї фірмі "Дружба народів" по кабально низьких цінах. І вирішили самі на них виростити і продати врожай.




Розрахунок на те, що вони понесуть збитки, і не будуть мати можливості на наступний рік закупити посівні семена та оплатити роботу техніки, і, таким чином, будуть змушені на наступний рік віддати свої поля в оренду "Дружбі народів" проглядається явно і в якості основної версії для журналістського розлідування.

Сподіваємося, й для розслідування правоохоронців.

Фермер Сергій Дунєв виграв аукціон й орендував землі, на які претендувала й "Дружба народів". Мотив помсти та нанесення збитків конкуренту теж очевидний.

Постраждали ще й інші фермери й пайщики, що відмовилися співробітничати із "Дружбою народів".

А загадковий безпілотник продовжує дивним курсом облітати землі фірми "Дружба народів" і знищувати врожаї та довкілля на ділянках їхніх  конкурентів.

Тут, як кажуть, один раз може бути випадковість, два рази то вже тенденція, три рази - закономірність і злочинний умисел.

Редакція КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ звертається до усіх мешканців Подільська і Подільського району: якщо ви побачите цей загадковий безпілотник - прохання зафіксувати його на фото і відео, і, по можливості, прослідкувати його шлях до рідних пенатів і власників.

За будь-яку інформацію і редакція і правоохоронці будуть вам вдячні. Так само як і постраждалі хазяї посівів.

А головне, треба зупинити той терор, що розв'язали прибульці із Арцизського району проти місцевих мешканців і нашої природи. Які хочуть повернути наш район у звичні для них"бандитські" дев'яності...

Розводять...

Вони заявляють, що ДБР остаточно візьме на себе функцію досудового слідства від прокуратури. Бля... Благими намірами... І непрофесійними ідіотами. Вимощена дорога...

Ви уявляєте, що таке чесний прокурор у місті чи в області?

Це означає, що усі правоохоронці намагатимуться працювати чисто, ще й будуть підганятися копняками прокурора.

Це означає, що незаконних дозволів на незаконні дії правоохоронці не отримуватимуть, навіть якщо захочуть розібратися із сусідом по дачі.

Це озачає, що прокурор охоронятиме правоохоронців від незаконного тиску бізнесу і корумпованої влади, і битиме по руках за спокуси у вигляді грошей на старість.

Це означає, що він організує роботу прокуратури за прямим призначенням, а, відповідно, і усіх інших правоохоронних органів.

Це означає, що він контролює, аби нечестність і корупція не пішла метастазами по хтивих органах.

Давайте позбавимо прокурора цих функцій і можливостей і побачимо, який корупційний бардак і беспрєдєл охопить суспільство!

Не існує колективного розуму і чесності. Існує розум і чесність особистості. І воля особистості.

Звичайно, злочинні прокурори, на кшталт Галактіонова чи Тіори, будуть переслідувати зовсім інші цілі, розбещувати правоохоронців і суспільство покровительством криміналу, якщо опиняться в прокуратурі і отримають права.

Але позбавити суспільство останього шансу на справедливість, яке може беззаперечно забезпечити прокуратура і чесний прокурор, то більша біда, аніж шахраї, що проникли в прокуратуру. Шахраїв, поміж чесних хлопців, можна вивести дихлофосом і відповідними репресіями, віру людей у справедливість можна забезпечити тільки чесними хлопцями. В прокуратурі.

понеділок, 2 липня 2018 р.

Смішні долі ідіотів. Бог дає можливість вчинити злочини злочинцям до кінця

Коли Банан Саакшвілі прийшов до влади й зіпсував нарешті стосунки із Льошиком Гончаренком, бо підарчонок хотів керувати гордим горним орлом, Банан поставив вимогу своєї великої праці президенту: Льошика зтерти в пил - і далі разом воюємо проти Авакова-Яценюка, і президент погодився.

Льошик, обісравшись, прибіг в кабінет Саакашвілі і встав перед ним на коліна. На колінах, повзавши, казав: прости, буду покірною тваринкою за долю малую, забуду про амбіції.


Як колись перед Гурвіцом.

Пихатий грузин Саакашвілі відчув на серці приємне тепло: що оцей слимак може зробити мені на зле? Він може тільки ноги цілувати, як зараз.

Але Льошик, вимоливши прощення, знищив Саакашвілі як два пальці обісцяти.

Тобто, якби тупий в українських реаліях Саак довів справу до кінця, то не було б болгарської окупаціїї Подільського району під проводом Льошика, не було б розрубаних голів фермерів, не було б Іудушки Паламарчука.

Льошик би у Ризі просив би в батька лати на морозиво, радів з того що втік і живий і без травм, і ніякі справи по болгарській окупації не планував.


Достатньо було не замилуватися Сааку облизуванням його туфлі.

Що відбувається на малій Батьківщині?

Мер Іванов, на радощах що загальна увага зосереджена на війні болгарів з фермерами, продовжує тихим сапом грабувати місто.

Болгари труять врожаї фермерів хімікатами з літачка.

Фермери ведуть себе як тєрпіли, й половина з них вже продалася й здалася в полон болгарам.

Льошик Кокс-Гончаренко зрозумів, що вибори по округу йому не виграти, навіть у Подільському районі не буде забезпечений результат, шукає кому би продати округ і напарити на гроші "лоха".

Пітак хоче чкурнути на посаду голови райдержадміністрації Татарбунарського району, аби мати змогу робити й далі політичну карьєру. Вони з батечком вирішили, що подальша штрейхбрехерська й саботажна діяльність на теренах Подільського району поставить хрест на політичних амбіціях молодого Русланчіка Пітака, в які батько так довго фінансово вкладався.

Тупа Пізда остаточно втратила залишки глузду і вимагає від підлеглих клятву на крові, що коли її притягнуть до суду по корупції, вони підуть свідчити на її користь. Суди невдовзі.

Бабі Маші запрошені Нацдружини запропонували поїсти української земельки, від чого вона відмовилася, сказавши, що не здолає купу вивалену перед нею, і, взагалі, вона не Ляшко.

Валерій Васильович намагається за допомогою сексуальних пригод з молодими дівчатами вийти із під впливу чар Тупої Пізди, але це йому поки не вдається. Хоча дівчата залишаються задоволеними. А ми вітаємо Васильовича із другою молодістю. Козакувати ніколи не пізно й ніколи не соромно.

Шмушкович лаштує собі майбутнє в Україні, бо в Ізраїлі, як виявилося, його не чекають. Став договорабельним.

Про обісравшогося вщент і в штани Іудушку і зека Паламарчука сказати немає чого, окрім того, що на фото:


Правоохоронці, потихеньку оговтуючись, почали заводити справи на болгарів.

Тєрпіли-фермери не розуміють, що навіть відбившись від болгарів, вони ніхуя не вирішать свої проблеми.

На землі, які вони обробляють, завжди будуть зазіхати. Сьогодні - болгари, завтра - інші.

Їм треба завести систему, яка б охороняла їхній бізнес та їхні інтереси, а не кидати тисячі доларів пройдисвітам Бубнову і Десятникову, які їх розводять. Цим пройдисвітам не потрібно закінчення війни між фермерами і болгарами, бо поки війна точиться, Бубнов і Десятников отримують гроші.

А про дружні зв'язки спермного брата Бубнова Гаріка Чорного із Пітаком-молодшим і Пітаком-старшим не знає лише сліпий. Ото буде мєнт Бубнов працювати проти мєнта Чорного заради любові до фермерів.

За наявною у редакції КП інформацією, частину земель по Подільському району почав прикуповувати Князь Хачатрян. Земля завжди в ціні і фермерів чекає нова війна. З їхніми улюбленими опоблоківцями. Які скоро так само, як болгари, віджиматимуть у них землю.

Але наближення виборів може змінити ситуацію кардинально. Як і грошові потоки.

Реально найбільший електоральний рейтинг наразі в окрузі має Михайло Дмитрович Лазоренко.

Не помічений у брудних скандалах, і з репутацією господарника, державника й патріота. Що нині, як виявилося, затребувано в електоральних симпатіях.

Але можливий ривок Володимира Олександровича Осіпова. Його електоральні перспективи знов високі. Це, насамперед, Подільськ і Подільський район. Олександрич вів себе у останніх подіях як порядна людина й охоронець прав місцевих мешканців. Що далося взнаки.

Шанси Сергія Мазура, Віталія Свічинського та інших "молодих" шахраюг залишаються низькими.

На жаль, Вадим Козачок, який мав найреальніші шанси, політичні амбіції втратив і затребуваний зараз як високопрофесійний менеджер. Побажаємо йому удачі й поважатимемо його вибір.

Ми усі розуміємо, що ані Порошенко, ані Тимошенко шансів на наступне президенство не мають, тож будуть кардинальні зміни, які торкнуться нашої малої Батьківшини електричним дотиком.

неділя, 1 липня 2018 р.

Згадаємо 2009 рік

Усім зрозуміло, що під крижопільськими поетами малися на увазі котовські-подільські "поети", ось ці:


А ось стаття. Ані війна, ані Майдан цих бездарів-простітуток не змінили. Вони й надалі в Крижополі:

Крыжопольские поэты – борцы с бандеровщиной

Литературный обзор

Не так давно в духовной столице Малороссии, городе Крыжополе, при поддержке местной и районной организации Партии Регионов вышел сборник стихов местных поэтов, посвящённый 10-летию литобъединения "Луч света в тёмном царстве". Гулким эхом разошлось содержание трёхсотэкземплярного сборника по просторам Малороссии. А теперь, благодаря рабочему интырнету, пламенное поэтическое слово услышат миллионы трудящихся. Прикоснутся они воспалённой губой к переживаниям поэтов, наполненных изысканным лиризмом трудовых будней.
Вот поэт-гидростроитель Василий Фёдоров изобличает хитрого шарманщика, вскрывая гнилую сущность плута и мерзавца, опоры оранжевого режима.
Стоит мужик у перехода
Надрывно мучает гармошку.
Взывает жалость у народа,
Поставив шляпу на дорожку.

Не пой, старик, слезливых песен.
Не вызывай у всех нас жалость.
Ты о себе поведай честно,
Коль совести хоть грамм осталось.

Фальшивых слёз пускать не надо.
Святую правду нам поведай,
Как шёл по жизни променадом,
Предательство считал победой.

Спой нам, старик, про жизнь былую.
Пошире растяни "тальянку".
Как променял семью родную
На жизнь развратную и пьянку.

Спой, как черту переступивши,
Где совесть с подлостью межует,
Оставил маленьких детишек,
Перебежал в семью чужую.

На детский плач: "Куда ты, папа?"
Ты хладнокровно хлопнул дверью...
Так убери с асфальта шляпу,
Слезам твоим никто не верит!

И, вообще, убирайся в свою Америку, – поддержу я поэта-ветерана! Играй там для негров за чечевичную похлёбку! Променадируй на Елисейских полях, гнида!
Мощно пригвоздил побирушку народный поэт!
Вспоминается подпись под карикатурой в стенгазете таллиннского управления КГБ, о которой рассказал тов.Довлатов:
"Стиляга угодил бутылкой
В орденоносца-старика.
Из рассеченного затылка
Кровь хлещет, будто с родника"
Вот так и этот, наверное, в молодости не у станка стоял, а стиляжничал. Пнём его с отвращением!
В других своих строках поэт рассказывает нам о тяготах нынешней жизни, сетуя на дороговизну самого необходимого. Может быть даже, доведённый до отчаяния оранжевым режимом, бросит творчество!

... Бросать это творчество надобно мне,
И будь оно трижды неладно,
Бумага, товарищи, нынче в цене.
Марать её слишком накладно.

* * *

Мощной пролетарской рифмой бьёт по бандеровской идеологии поэт Виктор Замараев.
Выводит на чистую воду он т.н. президента Ющенко, который всячески пытается внушить народу, что в мире есть только две неизбежные вещи: смерть и уплата налогов.
В своих стихах он развил актуальную тему, поднятую ПДРС ("Мы вас кормим!") до поистине зияющих высот: "Мёртвые не только сраму не имут, но и налоги не платят!"

Налоговой инспекции

Мы всегда живём в тревоге,
И боимся вас всегда.
Ах, налоги, ох, налоги!
Деться нам от вас куда?

Вы не будьте с нами строги.
Как сказал хохол: "Не жить!".
Вдруг мы все протянем ноги?
Кто же будет вас кормить?
Говорят, в первоначальном варианте поэт написал:

Мы всегда живём в тревоге,
И боимся вас всегда.
Ох, коварны бандерлоги!
Деться нам от вас куда?
...но потом, вышла у него заминочка с налоговыми органами, и зазвенела тетива поэтического лука острым словом в сторону мздоимцев. Но начиналось-то всё с борьбы с бандеровцами!!!

* * *

Поэт-военнослужащий Александр Лапердин вспоминает родную деревню откудова и забросила его судьбинушка в Малороссию.
А деревня Лапердиновка
По соседству с Обходной.
Запоёт в саду малиновка,
Отдыхаешь там душой.

Та деревня очень ладная,
В мире целом лишь одна.
И весной, а больше осенью,
Душу радует она.

Там бывают дни весёлые,
Лапердиновка поёт.
Кто с желанием работает,
Она многое даёт.

Что там выросло, покушайте,
Эти радости твои.
Приходите и послушайте,
Как поют там соловьи

Кода живёшь на даче,
Должно быть всё иначе.
Вас утром будит соловей
Прекрасной песнею своей.

Дорогая Лапердиновка,
Ты прекрасна и зимой -
Все деревья в белом инее,
Словно яблони весной.

Ну, прям сразу захотелось плюнуть на всё и уехать в Лапердиновку! Ажно слеза от этой ладности прошибла!

* * *

Жизненный путь и духовный опыт поэта товарища Валентины Барсуковой тоже был нелёгок. Всё созданное заботливыми руками женщины-труженицы расклевали хищные птицы (вестимо, оранжи и Обама!). О чём она обстоятельно поведала в этих бессмертных строках:
... Постигла краеведенья я опыт,
Людей учила, как любить свой край,
А сколько было всех безмерных хлопот!
Но налетело вороньё из хищных стай!!!
Но мужественная женщина-поэт не сдаётся, она знает средство борьбы с супостатом!
Постигну правосудия науку,
Хитросплетенье беспросветной лжи.
Поэзией развею чью-то скуку
И различу, где явь, где миражи.

Постичь смогу, как успокоить душу -
Для страждущих всегда найду слова.
А встретив зло, я никогда не струшу,
Ведь истина всегда была права!
Браво, бесстрашный товарищ Валентина! За истиной завсегда последнее слово будет! Размажешь ты катком истины интриганов по асфальту!

* * *

Поэт Николай Горощук наставляет нас:
Творить добро, да это ремесло,
Но всяк сумеет это соблюсти?
Для этого дипломы не нужны,
Для этого нужно тепло души...
Экка, глубоко копнул! Щербатый ШурА отдыхает! Где уж ему с его "Твори добро по всей земли" до мартеновского жару души добрейшего Николая Горощука!
Но и религиозной темой живо интересуются крыжопольские поэты. Освещают неизвестные нам стороны (с благословления МП, и лично Отца Нопага Смиреннейшего).

* * *

Поэтесса Татьяна Адельфина пишет только на религиозную тематику, но зато как!
... Он один несёт всю тяжесть,
А потом к кресту прибитый,
Что-то людям ещё скажет,
Всё, что сделали простит им.

Темнота покроет землю,
Навевая страх убийцам.
Вот и всё и к погребенью
Всё готово, час проститься.

Но злорадствуют напрасно,
Те, другие, зря унылы.
В третье утро будет праздник
Он восстанет из могилы!

Он живой, Он с нами, рядом!
Прикоснуться можно верой,
Ничего платить не надо.
Я хочу, Господь быть первой!
Конечно, в фразе "восстанет из могилы" ощущается привкус Голливуда, но не будем строги: нелёгок труд на ниве популяризации. Да и пионерский задор с порывом завсегда нами приветствовался!

* * *

Поэт-медработник Тамара Волковская выбрала себе стезю острой обличающей сатиры!
С присущим ей сарказмом гневно клеймит она нравы буржуазного общества, мир чистогана с безраздельным диктатом золотого тельца.
В стихотворении под названием "Сногсшибательный обед" она показала, как издеваются над пенсионерами прислужники капитала, заполняя не желудок трударя, а свою тугую мошну.

Сногсшибательный обед

Встала бабушка чуть свет,
На базар торопится,
Ехать-то неблизкий свет
Рейсовым автобусом.

Собрала яиц, сметаны,
А чтоб выгодней продать,
Нужно место спозаранья
В самом центре занимать.

Бабке Бог послал удачу,
Покупатель тут как тут,
Не стояла даже часу,
Собралась в обратный путь.

Ждать автобуса придётся,
Ну, а бабушке не ймётся,
Пойду да пообедаю,
Ближний бар проведаю.

Заказала бабка борщ,
Пирожки с капустой,
Всё, что ела, было вкусно,
А в желудке пусто.

Подошла официантка
И таблетку бряк на стол:
"Под язык, бабуль, сначала
Положика-ка валидол.
Чтобы я сюда не звала
Скорую и докторов

Валидол держи подольше
Это мой тебе совет.
А теперь полсотни "баксов"
Гони бабка за обед.
Ишь, какая грубая работница учереждения общественного питания! Нет чтобы бабульке таблеточку в ладошку положить, она её "Бряк на стол!" Чему их в кулинарных техникумах учат? Съели, вообщем, две котлеты – нет Ромео, нет Джульеты!
Волком выгрызает отдельные недостатки поэт Волковская!

* * *

И вот мы добрались до самого выдающегося поэта этой плеяды, руководителя объединения "Луч света в тёмном царстве" Анатолия Ковальского.
Открывает подборку его стихов стихотворение "Горе".
В этом, я не побоюсь этого слова, Лирическом Послании столь сложная система образов, что простой пролетарий, возможно, и не сможет уразуметь всю его глубину. Поэтому, рецензент взял на себя смелость внести скромные пояснения и комментарии по ходу текста.

В чисто полюшко выйду,
Стану скорбя.
Полюшко, кто обидел,
Обидел тебя?
(Вопрос-то не риторический! Помнит поле следы сапогов группы "Центр"!)

Нещадно твою кто выжег
Траву-мураву?
В горе ты стало ниже,
И я так живу.
(Упало поле от удара под дых ниже уровня моря! Наверное, жидобандерец Кличко постарался!)
Мне с тобой надо было
Потолковать
О жизни своей, о милой.
Да как начать?
Не комплексуй тов. Анатолий! Не знаешь, что делать - отдай пас Гаврилову!)
Я весь издёрган, поле,
Но ты прости.
Куда до твоей боли -
Не соотнести.

Унесло всё, что ты взрастило,
Ветром сухим.
Посмейся сквозь слёзы, милое,
Над "горем" моим.
(Не зря ведь говорят самоуничижение паче гордости! А ещё это поле, сквозь смех, называло тебя червяком, земляным червяком!)
Широкими взмахами рук разбрасывает народный поэт зёрна на ниве поэзии! Он с полем толкует на «ты». Однако же с силами природы надо быть осторожнее, коварны они, и подловить могут, предупреждает пиит.
Хоть очистительна, гроза - всегда гроза.
Пусть на работе - в гневе босс опасен,
В природе - налетит, хоть день был ясен,
Пренебрегать стихиею нельзя...

Так что, молодые поэты, не ходите без инструктора "расковывать мерный сон стихий"!
Техника безопасности при производстве рифмованного продукта - прежде всего!
А в этом своём произведении поэт показал всю гнусность отношений современной молодёжи, где в любви всё измеряется длинным рублём, а не длинным ... перечнем заслуг!
Бытовая вроде история под его пером достигает высот шескпировской драмы!
Его лицо в царапинах и ранах.
Вчера побили, крепко, кто - не знает.
История на первый взгляд простая:
Спросили закурить... Какие дряни..

Но не случайно он избит не спьяну.
Он толстым кошельком своим играя,
Увёл дечёнку - несмышлёныш, молодая,
Бродил с ней целый день по ресторанам.

И избивал повесу очень рьяно
Тот, кто свои имел на деву виды,
В недоуменьи я: кого судить.

За дело, вроде, дали дон-жуану,
А с девой, клюнувшей на деньги, как с ней быть?
И бедностью за что нас всех Господь обидел?
Каково? Один негодяй, поигрывая толстым кошельком, завлёк несмышлёныша, клюющего денежку как бройлер, в ресторан, а другой, без кошелька, но тоже счастья хочет в виде женской ласки - избил его, а виноват во всём Господь! Верно мыслишь, товарищ Анатолий Ковальский!

* * *

И, напоследок, всех поэтов поприветствует поэт-радиотехник Ирина Львова.

Заходи брат-поэт, посиди,
Поделись своим горем и счастьем.
Может, это не я, а ты
Стонешь с ветром и плачешь с ненастьем.

...Заходи брат поэт, заходи,
Почитай свои новые строчки.
Мы с тобою роднее родни
До последней размашистой точки.
Эх, раззудись плечо у точки!
Простёр Победоносцев совиные крыла над счастливой Малороссией! Осенил многомудрые головы.

* * *

Оченно приятно, что ветераны (а средний возраст авторов, мягко скажем, послепенсионный) не только не стареют душой, но ещё и вполне подвижны умом. Доносят до нас свою незатейливую правду с печатных страниц.

Прочитав этот сборник, мы можем смело сделать вывод, что Малороссия - это страна непуганных старпёров (старателей пера!) с правильной политической ориентацией!

субота, 30 червня 2018 р.

Чим займається місцеве СБУ?

Тупа Пізда, вона ж перший заступник мера Подільська Тетяна Агєєва, у дівоцтві Понепалюк-Пєрлєй,  на кожному куті розповідає, що має чкурнути у Ростов-на-Дону (росія, країна-окупант) на похорони дядька свого чоловіка-піздолиза Радіона Агєєва.


Дядько Радіона Агєєва є терорист, що воював на боці ДНР. Пишався тим що вбивав і катував українців.

Тобто, перший віце-мер Подільська їде вшановувати й провести в останню путь терориста-сєпара, вбивцю українців.

Для Тупої Пізди пробляді Тані це природні речі... Її антиукраїнська поведінка на посаді усім відома річ.

Але куди дивиться місцеве СБУ?

Для них це теж природньо?

Раніш питань до місцевої спецслужби не було. Худо-бідно вони відпрацьовували свій хліб, завдяки копнякам від керівника-патріота.

Смотрящий чи не Смотрящий

Були свідками невинної розмови між журналістом та Максимом Максимовим. Поки не була ввімкнена камера, Макс на питання чи є він Смотрящим зробив великі очі й сказав: звичайно, ні. Потім до невеличкої компанії підійшов начальник поліції Григорович, і журналіст попросив на відеокамеру, щоби зафіксувати, Макса підтвердити, що він не є Смотрящим. Макс змовчав. Тоді журналіст сказав, що Макс може заявити, що він є Смотрящий. Ну так то так. Відповіді знову не було отримано.

Так хто ж такий Макс? Хай скаже: я тренер з боксу, я спортсмен і нічого більше за душею не маю, і машинки мені не Понепалюк дарував.

Я до ворів не маю відношення. Чи я маю до ворів відношення. Просто заяви свій статус.

Визначися перед камерою для громади, для людей, серед яких живеш і гроші заробляєш. Однією жопою на двох санках далеко не проїдеш. А керівник поліційного відділку хай почує, хто є найближчим другом його першого зама

субота, 23 червня 2018 р.

Болгарський фашизм не пройде!

Епічне фото! Як на радянських антифашистських плакатах часів другої світової.

Проста жінка вийшла з голими руками проти техніки загарбників-окупантів! Рве сорочку на грудях і кричить: "Стріляй, фашист проклятий!"


Дивлячись на це фото так і хочеться вигукнути: зупинимо німецько-фашистських окупантів!

Але нікому невідомі факти, аби німці під час окупації нищили посіви на українських землях.

Натомість безліч фактів, як це робили більшовики-москалі, а от тепер це ж роблять на теренах України і москальскі холуї, болгарофашисти.

(Нагадаймо, що у Другій Світовій війні Болгарія воювала на боці гітлеровської коаліції, тобто, фашистів)

Спочатку задискували (знищили) чужі посіви ячменю. Просто пустили під ніж. Тепер фактично пустили на силос недозрілий ріпак.

Ані людський труд, ані знущання над землею-матінкою їх не зупиняють.

Біснуватий фюрер Пітак і його зондеркоманда гестапівців із "Дружби народів" заявляють, що це не українська, а болгарська земля, що вони, окупанти, тут хазяї. Ведучи з ними якісь перемовини місцеве населення лігітимізує і навіженного фюрера Пітака, і його маніакальні фантазії. Складається враження, що для колгоспників-фермерів головне на телебаченні покрасуватися. В кадр разом із фюрером потрапити. Терпіли-фермери нагадують тих казиношних гравців, які пишаються сумами свого програшу...

Трагифарсовість ситуації у тому, що наші молдовани-фермери, коли Паращенко, руками Пітака, почав віднімати в них землю, на усіх кутах і форумах волали, що посіви "Дружби народів" горітимуть весело і ясно, як серце Данко, освітлюючи дорогу болгарам у Болгарію, але, натомість, ми бачимо іншу картину: "Дружба народів" зухвало і безкарно знищує посіви і врожаї недолугих подільських фермерів, які після цього біжать жалітися знов ж таки Пітаку, за наказом якого і знищуються їхні врожаї.

Пітак наполегливо і концептуально розоряє фермерів, у них же вистачає сміливості і глузду лише аби жалітися, і бігати про допомогу до пройдисвітів. У Подільську, в Одесі, в Києві.

Ондо Терещук, який обіцяв їм допомогу, вже заявив: найкращим захистом від рейдерів буде правильно оформлені документи. Сука-блядь, саме право існування рейдерів колишній мєнтовський генерал не заперечує! У цьому він не вбачає нічого поганого! Та тільки те, що вони існують вже є злочином! І його завдання з ними боротися. Правильність оформлення документів та господарчі  конфлікти хай оцінює суд.

Земля скине із себе не тільки загарбників-окупантів, але й тих, хто не зміг захистити її від наруги окупантів. Вони теж ведуть себе як "врємєнщики".

вівторок, 19 червня 2018 р.

Продовжує "радувати" Балта

Глобальної біди у вигляді мера Серьйожі Мазура, колишнього регіонала, що затвердив прапор міста у кольорах російського аква-фрешу, Балті мало.


Тож Балта стала відомою на усю Україну тим, що снайпер ДНР Ігор Кімаковський, який був випущений судом Покровська (Красноармійськ) на свободу саме під тим переконливим приводом, що він, як колишній мешканець Балти, підтримує тісні зв'язки із своїм братом і матір'ю, що зараз проживають у Балті. Обуренню українського суспільства не було меж, і суд Покровська усе ж таки оговтався, прийшов до тями і через пару днів призначив іншу міру колишньому балтянину, терористу Кімаковському - арешт.


А в Балті тим часом обікрали Свято-Успенський катедральний собор. Була скоєна крадіжка прикрас із ризи ікони Божої Матері "Скоропослушниця". Невідомими були викрадені золоті та срібні прикраси, які були пожертвувані парафіянами для прикраси образу Богородиці. Була викликана собака з поліцією.


Але ці містечкові балтські плювки аж ніяк не йдуть у порівняння із подільскими бідами: використанням місцевими мп-попами дитячого рабського труда і злочинною діяльністю болгарських терористів при владі.

понеділок, 18 червня 2018 р.

Кожен наш крок визначає і обумовлює наш наступний крок

Люди війни, які ж вони різні: хто за щастям прийшов, хто від совісті, що шкрябала, хто сам не зна за чим, хтось, як той Лев із казки, про смарагдового чарівника, аби здолати свій страх, хтось за зарплатою, хтось хоче вбивати безкарно і під красивим приводом, хтось погратися із долею в рулетку, хтось, бо не знає що таке війна, хтось змити кров'ю минуле, хтось бо не бачить не в Україні свого майбутнього, хтось просто ненавидить кацапів, хтось хоче бути героєм, хтось боїться, що у списку майбутніх героїв його не буде, і майбутні блага розподіляться без нього, хтось за допомогою війни хоче вибудувати собі політичне майбутнє, хтось набрати хлопців, що пройшли війну, собі у майбутню банду, хтось хоче красиво загинути, а не смішно померти, хтось хоче у Вальгаллу, хтось передивився фільмів-бойовиків, хтось помародерити, аби відновити соціальну справедливість, хтось тому, що полаявся з дружиною, хтось, аби ствердитися в очах оточуючих, хтось тому, що мирне життя в Україні паскудніше за війну, хтось помститися за загиблих на війні рідних, хтось за спалену хату, хтось за втрачений при регіоналах бізнес, хтось погратися у війну на війні, хтось за адреналіном і екзотикою, хтось за компанію, хтось видужати від апатії і полюбити життя, хтось в пошуках Дива і Бога.

Але будь-який мотив гідніший за високочолі мотиви тих, хто не пішов на війну, тих, хто оголошує її не Священною, тих, хто не наважився ризикнути життям і здоров'ям, ввірити свою долю в руки Господа Нашого.

Але війна дає майбутнє усім, навіть тим, хто на неї не пішов. Бо ті, хто повернуться з війни, змінять їхні долі і світогляд назавжди.

пʼятниця, 15 червня 2018 р.

Із життя святих!

"Найбільший упорний цинік у світі - людина, що вміє читати думки оточуючих про себе і, тим не менш, продовжує пити з ними чай, посміхатися і ... намагається їм сподобатися. А що йому залишається?"
                                                                                                           Янгол

Від Котовських Партизанів: поважаємо слушну думку нашого земляка бійця Янгола, але додамо, що на наш погляд, у цьому сенсі найбільш важко спілкуватися із придуркувато-хитровиїбаною подільською владою... Тому влада має бути для усіх містян отакою:

Світлі Свята!

Нагадаємо, що 14 червня народилися: Євген Коновалець, засновник ОУН, Ернесто Че Гевара, терорист-революціонер, і наш побратим Котовський Партизан позивний Лось.

Їх вшановували по усьому світу!

середа, 13 червня 2018 р.

Партизанська мудрість - це віра, честь та наснага

Про Котовських Партизанів недобрі люди кажуть, що Партизани погані, бо лають (читай, "виводять на чисту воду") геть усіх!


Та ми й ніколи не приховували, що в сортах гамна не розуміємося!

Передвиборчі цяцянки пройдисвіта Льошика Гончаренка!

Льошик Гончаренко знов вирішив заробити собі особисте щастя за державний рахунок.

Коли обласна Рада вирішила передати на баланс районних громад частину автопарку, що обслуговує Одеську облраду і облдержадміністрацію, то пройдисвіт Льошик підігнав для сраки свого сраколиза Іудушки Паламарчука Тойоту Камрі, машину представницького класу, аби Паламарчук міг їздити оглядати свої, незаконно вкрадені у держави, сади і продавати свої яблука державі-окупанту.

Відібрав її у самого Степанова, бо Льошикове бажання прослизнути у Верховну Раду через Подільський район вважає вищим за якогось там губернатора.

До цього Гончаренко зшахраював оголосивши гроші для міста Подільськ, що виділила облрада, своїм власним досягненням.

"Дітям, дітям, усе дітям!" - як казав Льошиків ідейний натхненник.

Тобто, усе в області має служити планам цієї амбітної та не сповна розуму дитини.


Решті громад області дісталися Шкоди Октавії та Хюндаї Сонати.

А на фіга їм? У них жеж немає Іудушки Паламарчука та його жопи. До них же не приїде обиратися в депутати Верховної Ради пройдисвіт Льошик-Кокс Гончаренко.

понеділок, 11 червня 2018 р.

У Подільську новий керівник прокуратури. Усім повний пиздець!

До редакції КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ потрапила супер таємна інформація! Цією воєнною тайною з редакцією поділився наш улюблений стукачок Міша Десятников.

Ми впевнені, що Міша не може помилятися навіть коли хоче. Що Міші Десятникову треба завжди вірити, бо інакше Міша заклює як Дупака. Що Міша бреше тільки за гроші, а безкоштовно Міша нічого не робить. Це увесь залізничний вокзал знає.

Так ось, Десятников повідомив у високі інстанції, що керівником Котовської прокуратури є Олександр Ярошенко. Спочатку ми подумали: це ж треба було Міші так обісратися! Ну коли він взнав про цей факт. А потім взяли і повірили, бо Міша завжди каже правду.

Під час російсько-української війни він не приховує, що любить путіна-хуйла, що хоче у Подільську "русского мира", що перебуває у статевих стосунках із агентом ворожих спецслужб  "Коровою". Але при цьому дуже дбає про те, аби в українських війскоматах був належний порядок.

Ось помилуйтеся:



Олександр Ярошенко, він же боєць Добровольчого батальйону ОУН Янгол, відмовився нам коментувати цю ситуацію. Що ще раз наштовхує нас на думку, що Міша знає те, чого ніхто у світі не знає.

Сумна новина із світу крупнорогатої зоофілії

Сутяга та любитель путіна-хуйла Міша Десятников поніс чергові втрати, і знову на ниві скотоложства в любовному трикутнику Десятников-Рязанова-Левицький.

Корова Натаха, яка дивовижним чином припіздюхала із своїх рідних російських єбєнєй у Подільськ, аби зняти на ринку грошову дань, в першу чергу позвонила Левицькому і вимагала зустрічі із ним. Левицький спочатку відмовлявся, але тон наказів Корови був таким суворим, що Левицький приметляв чортиком, та ще й парасольку припхав, аби прикрити це мадамгрицацуєвське тіло від дощу.

Потім вони поплентали до Левицького додому, де перебували наодинці декілька годин. Хто там кого гвалтував невідомо, та й не цікаво нікому, окрім Михайла Ілліча Десятникова, старого збоченця.

Тепер Міші Десятникову лишається любити тільки путіна-хуйла і гроші Гаріка Чорного