Життя триває, точиться війна...

КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ публікують геніальний вірш Анатолія Лупиноса.

Колись деякі бійці загону Котовських Партизанів були знайомі, спілкувалися із Дідом.

Ми знали, що це той самий Дід, якому російські генерали кланялися, і декілька годин поштиво очікували у приймальні Джохара Дудаєва,
допоки Генерал і Дід закінчать бесіду.

Але ми не знали, що Дід - ще й геніальний Поет!

Час усе розтавив на свої місця.

Дав знання і розуміння!

Діда вже немає з нами, але його вірші лишилися і надихають нас на боротьбу.

Ось цей вірш.



Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.

На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів - суцільний живопліт.

Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.

Той із котовських можновладців, хто думає, що Партизанський Рух Спротиву у Котовську можна знищити, як казав наш побратим Дмитро Урсат'єв, просто "тупая сука!"

Не можна знищити Партизанський Рух Спротиву, як не можна знищити народ!

Як Місяць можна узяти  у наречені, але одружитися з Місяцем неможливо.

Не пісяйте проти вітру!

На вас сліди-докази лишаться!