пʼятниця, 13 червня 2014 р.

Хто ви, пан Олександр Ярошенко? Розслідування КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ (ФОТО)

З надійних поінформованих джерел у спецслужбах КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ отримали інформацію про жахливу провокацію що відбувається у нашому місті з прицілом на заколот у межах держави.

Доблесні спецслужби, звичайно, риють, але й КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ провели своє розслідування по цій загадковій з усіх боків справі.

Ми усі, як і належить патріотам рідного краю, пишаємося нашим славетним земляком письменником, поетом, журналістом, публіцистом, націоналістом Олександром Ярошенком (Сергієм Левитаненком)

На шпальтах бойового інтернет-листка загону Котовських Партизанів ми неодноразово передруковували твори пана Сергія (Олександра) бо вважали їх високохудожнім українським продуктом, тим що робить Україну боє- і конкурентноздатною у цивілізаційних баталіях.

Ми пишалися нашим земляком-майданівцем, який поряд з нами хоробро і відважно на київських барикадах захищав Свободу в Україні і чесно гинув поряд з побратимами.

Він був не тільки бійцем, але рупором наших ідей, неодноразово виступав із полум'яними речами зі сцени Майдану, закликав усіх до бою із ганебним режимом Януковича. Надихав нас своїм Словом до Віри у перемогу!

І хоча ми особисто не були знайомі, ми вважаємо що знали пана Ярошенка-Левитаненка, нашого побратима, дуже добре (це важливо!)

Тепер про те, чому ми говоримо у минулому часі.

Джерело у доблесній українській спецслужбі надало нам інформацію, що пан Олександр Ярошенко загинув під час "гарячих днів" на Майдані, на барикаді на Грушевського, а зараз під його іменем у нашому місті живе двійник. Ну майже як у Наполеона, Гітлера, Путіна.

КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ вирішили обробити усю ці інформацію із жахливими підробицями із спецслужб і провести власне розслідування цієї загадкової справи.

Благо, можливості дозволяють.

Висновки, до яких дійшли наші аналітики, були шокуючими!

СБУ, як відомо, ніколи не помиляється!

Дійсно, порівнятйе вуха на фото пана Олександра-Сергія! Як віломо, за допомогою пластичних хірургів у зовнішності можна змінити усе, крім вух. (До речі, подивіться на вуха  Сергія Льовочкіна і його сестри Юлії - однакові!)

Порівняйте!


 Але до доказів підміни ми ще повернемося, спочатку історія питання.

Як стало відомим КОТОВСЬКИМ ПАРТИЗАНАМ на Майдані  пан Олександр Ярошенко затоваришував з хлопцем, якого звали Микола Сагайдачний. Мало що відомо про цього пана. Ходили чутки, що він зі Старого Самбора. Але наші джерела у Самборі не підтверджують, що він є мешканцем цього славетного міста. Різні люди були на Майдані, хіба ми питали у бійців, що згодні були помирати за Свободу, документи?

Як розповідав у приватних розмовах наш великий земляк Олександр Ярошенко-Левитаненко він зустрів людину, яка як дві краплі води зовнішньо схожа на нього.


 Він підсміювався над цією ситуацією, але зараз усій Україні не до сміху!

Так ось, як запевняють нас спецслужби під час штурму барикади на Грушевського пана Олександра Ярошенка було вбито. Той беркутівець, що його вбив, вже дав покази в СБУ, і хоча він зараз перебуває в районі АТО, ми сподіваємося, що він повернеться живий і проллє на цю історію ще більше правдивого світла.

Також нам відомі покази тих людей, які вивозили КАМАЗами трупи героїв з Майдану та закопували їх у лісах Київщини. Один з них упізнав пана Левитаненка не тільки по оригінальній зачісці, але й по одежі й натільному хрестику.

Ось фото. Один з них пан Олександр.


 Коли Олександр Ярошенко наприкінці лютого повернувся з Майдану в Котовськ, усі місцеві мешканці відмітили разючі переміни, як сталися із ним.

Інтелігентний,  лагідний, вихований, ввічливий Ярошенко кудись зник, замість нього вулицями міста та залами міськради прямував якийсь безпощадний бойовик!

Якого ми не знали і знати не хочемо!

Історія із намаганням вбивства нашого журналіста та підпалом його квартири тому яскраве свідчення! Хіба міг витончений інтелігент відбитися від бандитів у балаклавах, а після того ще півгодини бігти босоніж по «пересечённой местности» без спеціальної підготовки?

А пан письменник Олександр Ярошенко її не мав! Та швидше за усе цей вишкіл пройшов десь у Карпатах чи на Північному Кавказі підозрілий пан Микола Сагайдачний.

Також подивіться на тексти останніх статей пана Олександра, і порівняйте попередніми, які писав Ярошенко!

Одразу відчуваються різні руки, та неоднаковий рівень художнього таланту!

Витонченість, метафоричність, схильність до алюзій, ремінісценценцій, кононімій, оксюморонів пана Ярошенка кудись безслідно зникла! Зник есеїст, фельєтоніст, лишився голий памфлетист.

Ми, звичайно, замовимо лінгвістичну експертизу текстів, але навіть неозброєним оком видно цю невідповідність. Рак не може стати щукою, тому котовське  водоймище кишить паразитами та трупоїдами. Смачного!

Останньою справжньою статтею пана Сергія Левитаненка ми вважаємо «Ой чого тільки немає на тому Майдані!», де він обіграв Гоголя. Не переміг, а обіграв гоголівський знаменитий текст. Так обіграв, що Микола Васильович благословив на українську справу його двома руками.

Тепер до версій, значно обґрунтованих!, навіщо і кому це було потрібно!

Версія перша і найбільш вірогідна. Той хто ховався за іменем Микола Сагайдачний є агентом ФСБ і був приставлений до Ярошенка з метою нейтралізувати його і зганьбити усю діяльність українського націоналіста.

Вбивство Ярошенка не входило в їхні плани, вони вже зорінтувалися по ситуації. Втрачати операцію по дискредитації українського митця і патріота, у яку було вбухано стільки грошей, їм видалося нераціональним.

Тож був задіяний план «С», і Микола Сагайдачний став Олександром Ярошенком (Сергієм Левитаненком)

Це, до речі пояснює відсутність Ярошенка у ефірі з 27 по 29 лютого цього року. Саме в  цей час агенту ФСБ робили пластичну операцію та ознайомлювали його з усіма українськими та кулінарними звичками пана Ярошенка.

Вводили його у курс усіх знайомств небіжчика, пан Сагайдачний вивчав досьє на сусідів пана Сергія: хто з них кончена падла , а з ким треба приязно вітатися.

На користь цієї версії свідчить те, що опісля Майдану Сергій Левитаненко у подобі Олександра Ярошенка не мав сексуальних зв’язків із жінками.

Вуха і ніс, звичайно, можна впарити менш знайомим людям, а ось звичний статевий орган для коханки (а їх в пана Олександра було декілька) підмінити важко. Жінка вона нутром відчуває! Коли її найобують.

Тому, заради безпеки операції, двійник був змушений відмовитися від статевих стосунків із жінками Олександра Ярошенка та будь-якими іншими (раптом пан Ярошенко і в них бував, Ярошенко – відомий спритник). Співчуваємо панові!

Ризик того, що до нього прийде з’ясовувати «що не так» ображена пані нічого не вартий у порівнянні з ризиком викриття агенту і провалу операції.

Метою зазначено дискредитацію українського патріотичного руху та доступ до архівів пана Сергія Левитаненка.

Друга версія менш ймовірна, але має право на існування. Цей пройдисвіт Микола, який зараз користується біографією та здобутками пана Олександра просто звичайний шахрай. Який захотів реалізувати славу великого письменника та філософа у дзвінку монету.

Ясновидець-письменник Ярошенко свою майбутню долю узрів у творі «Дійсність наших снів», який КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ опублікували на своїх шпальтах. Великі письменники – великі провидці! Там, у оповіданні, теж нетребна істота захотіла долі письменника. Що вийшло – читайте!

Тривале спілкування з журналістом Левитаненком під час очікування штурму, коли вони сиділи опершись спинами на знамениту арку стадіону імені Валерія Васильовича (не плутайте з Понепалюком!) дало пройдисвіту вичерпну інформацію і жагу заволодіти чужою долею.

Якщо це звичайний пройдисвіт, не агент якоїсь  спецслужби, ми його просто замочимо без анонсації. Агенти спецслужб не потребують поваги, але прописані у бухгалтерії, тому їхні шкарпетки, у якості штрихкоду, надішлемо до організацій, які долею небіжчиків трохи  цікавляться і, начебто, переймаються (ФСБ, Московський Патріархат)

Версія третя: Ярошенко був агентом ЦРУ і після вбивства, його замінили іншим агентом.
Пол Манафорд з Оклахоми так і не встиг вивчити українську. Поспілкуйтесь  зараз із паном Олександром, особливо про політику, та у нього після кожного слова – російський мат!

Як відомо, агентів ЦРУ цілістрямовано та щільно навчають матершинній мові однієї  шостої, роблячи з них професіоналів!

Для ЦРУ дуже важливо очолити український патріотичний рух, бо держава із 45-ти мільйонним населенням це не витребеньки, а реальна зброя у царині геополітики.

У їхній грі Олександр Ярошенко (Сергій Левитаненко) ставав дуже у нагоді, на нього робилася ставка. Раптова смерть перекреслювала усі плани.

Добре що був у запасі Паша Манафорд, п’яниця і філателіст.

Версія четверта, трохи  оптимістична для українства: пан Микола не є покидьком, він український патріот, і справжній побратим пана Олександра.

Тоді на Грушевського він виніс смертельно пораненого Ярошенка (Левитаненка) на власних плечах. До Десятинної Церкви, на околицях якої і був похований (закопаний) великий український письменник, філософ і публіцист Олександр Ярошенко.

Микола власноруч копав могилу та цілував у лоб небіжчика, якого ховали нашвидкуруч, за християнськими православними традиціями, але побоючися чинної влади.

Коли він зрозумів, що такий велетень української культури загинув неабияк, що без нього, без його поглядів, без його світоглядної позиції українська культура неможлива, він наважився привласнити собі їм’я побратима, аби виконати його місію, на яку, він, як виявилося згодом є нездатним.

Але пан Микола знайшов підтримку у масонів, які зараз роблять ставку на Україну, бо вільні каменярі вбачають в Україні великі сенси.

Підтвердженням цієї версії є те, що зараз Олександр Ярошенко намагається створити політичну партію, чого митець Сергій Левитаненко ніколи не прагнув.

Таким чином ми, КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ, абсолютно упевнені, що нашого побратима Сергія Левитаненка вже не існує, його ім’я, бренд, хтось намагається  використати. Питання: у проукраїнських чи в антиукраїнських цілях?

Хто цей пес: приблудний москаль чи шляхетний американець?

І давайте віддамо належне нашому українському генію, хоча би поховаємо його на сімейному цвинтарі, як він мріяв.

А доблесним спецслужбам варто було б задуматися: для чого зараз розкручується на всеукраїнському рівні ця пассіонарна особистість?

Якщо на благо України – підтримати, якщо проти – знищити!

Це питання національної безпеки, пан Ярошенко тихенько розлулював проблеми державної ваги, той хто отримав його архіви має можливість влізти брудними пальцями у такі царини, де клітор держави віддасться будь-кому за ласку.

Хоча реально пана Ярошенка шкода, гарний був козак! Але життя йде уперед, повстають нові проблеми, з якими безсмертні КОТОВСЬКІ  ПАРТИЗАНИ б’ються насмерть, якої не існує.

І ще, ми, Котовські Партизани, могли б дмухнути пану Ярошенку у хуй, але хай це роблять інші.


Тарас Шугайло, керівник аналітичного відділу загону Котовських Партизанів

Немає коментарів:

Дописати коментар