пʼятниця, 17 січня 2014 р.

За що я не люблю Обаму

Я – український імперіаліст. Не тому, що я хочу бачити українських налигачів на кукурудзяних ланах Угорщини чи Парагваю. А тому що в інформаційному світі, яким стає наша земна кулька, іншої форми виживання народів, ніж Імперія, не існує.

Інформація – це всепоглинаюча річ. Як і Імперія. От вони й набудуть синтезу, як каучук, на потребу людству.

У плавильній печі сучасної історії загартуються сталлю лише очманілі від крижаного подиху моральної анестезії нації. Ті, кому пофіг викривальна інформація всесвітньої мережі, ті, чиїх душевних струн вона не чіпатиме – ті зможуть торгувати нею для тих, кому вона не байдужа, зможуть маніпулювати тими, хто соромиться своїх душевних ран.

Українці – це ті, кому ніякий сором очей не виїсть.

У нас нікчеми стають можновладцями. Пустопорожні жевжики – зірками шоу-бізнесу. Кожен зашкарублий конюх – "життя пізнав" настільки, що, почамрівши від пихатості й зарозумілості, гне кирпу, як буревій дерева.

Більш підходящої нації для створення Імперії в сучасному прозоро-безсоромному світі не існує. Засади співпали з потребами й викликами.

Імперії були різні: колоніальні, як англійська; тоталітарні, як російська; демократичні, як американська. Це всесвітні коханки-німфоманки, їхній нелегкий хрест – задовольняти всіх, окрім власного чоловіка, чи то пак – народу.

Перестаючи виконувати цю функцію – вони гинуть.

Америка вже давно не належить лише собі. Вона стабілізуючий чинник світової політики. Вісь добра з кулаками, суворий та пильний Санта-Клаус, всесвітній асенізатор.

Це розуміють багато людей, прибічників регульованого Хаосу ліберальної демократії.

Але, нажаль, цього не розуміє Барак Обама.

Я не люблю Обаму за те, що він не може вистрибнути зі своїх африканських містечкових штанців.

Коли на світовій арені йде битва крупних хижаків, тиранозаврів – він намагається бряжчати тотемами заміряння й злагоди, пропонувати випалити люльку миру й обмінятися на тиждень дружинами, аби вгамувати хижацькі апетити.

Згадується Бакатін, який здав американцям схему "жучків" в їхньому посольстві в Москві.

Обама – то і є американський Бакатін.

Хто сказав, що радянські постріли в холодній війні були не влучними? Просто ті залпи були не такими щільними. Але жертвами їх ставали не тільки Барі Голдуотер, Джеймс Форестолл та Джин Кіркпатрік, але й тодішній юнак Барак Обама.

А що ці поранення викликали різнорідні світосприймальні ускладнення – так то проблема духовної фізіології.

Коли в єврейський родині зростає хлопчик, який не мріє стати годинниковим майстром, зубним лікарем або міністром освіти, його називають "горе в єврейській родині". Але саме такі хлопчаки просувають літературу, космічну галузь, фізичну науку, театральне мистецтво й порнографічну індустрію тих країн, у котрих живуть.

Нажаль, кенійські родини не відселекціоновані пустелею до такого рівня сприйняття дійсності.

На жаль.

Чи можемо ми бути впевненими, що Америка зможе продовжувати виконувати свої місіонерсько-жандармські та ліберально-просвітницькі функції так само вдало, як робила це дотепер? Зберігати стійку рівновагу в тендітному світовому порядку, аби через проломи, які в ньому утворюють діячі на кшталт Обами, у світовій політиці не з'являлися нові потужні гравці – інформаційні Імперії, які матимуть свої інтереси?

Ні. Упевнені бути не можемо. Освіченого колонізатора змінив на посаді, за бажанням переважної більшості американців, недолугий вундеркінд-хлопчисько з тубільців. Куди заводять ідеї таких полум'яних дилетантів, ми, українці, дуже добре знаємо з нашої спільної з Росією історії.

Та то – проблеми американців. Ми поважаємо кожен вибір.

Але...

Світ усе одне зміниться. Тож хай він буде українським. Виходячи з вищеозначеного, шанси на це ми маємо. Докладемо до цього зусиль.

Сергій Левитаненко, спеціально для УП, 12 січня 2011


Від КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ:  пане Сергію, у світлі останніх подій у трикутнику Україна-Росія-США, ми не любимо Обаму ще більше! Позиція адміністрації Обами виглядає безвольною та запопадливою перед російським хижацтвом та режимом Януковича. Ми пов'язуємо її виключно із слабкістю Обами, як геополітика та лідера могутньої держави, братньої до нас. 17 січня 2014
І хочемо подякувати сенатору Макбейну, супротивнику Обами на президентських виборах, за чесну, щиру і принципову позицію стосовно України!

http://www.pravda.com.ua/columns/2011/01/12/5776258/

Немає коментарів:

Дописати коментар