суботу, 19 квітня 2014 р.

Сьогодні в Україні розпинають Ісуса Христа

Господи, як же це очевидно!

Є у нас свій Христос – наша ненька Україна, є свій Іуда – позбавлена німба і совісті Тимошенко, є свій третьоримський прокуратор Понтій Пілат – Володимир Путін, є свій релігійно-державний первосвященик Каїфа – баптист Турчинов, навіть безсилий по-дитячому бундючний Левій Матфій – Яценюк.

І усі вони розпинають дружно Україну. Хто з корисних мотивів, хто з ненависті до чистоти наших помислів.

Христос воскрес – воскресне й Україна! Але ж як пережити цю Страсну П'ятницю нам, хто не бачить себе ніде, крім як у незалежній вільній Україні у кордонах 2 грудня 1991 року?

Вихід один: переходити у Царство Боже, прихопивши з собою для пекла якомога більше легіонерів Темряви, зелених, як змії!

Влада не дають нам такої змоги? Візьмемо її самі!

Бо у святі християнські свята стрєлкови вбивають нас, ми ж оголошуємо перемир'я та амністії посеред війни тим, хто зі зброєю воює проти нашого народу.

Нагадаю, усі біди України почалися з моменту вихода Тимошенко із Качанівської в'язниці.

Виступаючи зі сцени Майдану у інвалідному візочку, Вона відчула зміну суспільних настроїв. Майдан вітав її прохолодно. Навіть Ляшко, який виступав трохи згодом, викликав більше захоплення і оплесків, ніж Вона.

Начебто головна мета Революції Гідності здійснилася – Тимошенко звільнили, а народ чомусь в недостатній для її перемоги на президентських виборах цьому радіє! Звільнити її – це ж була основна мета Майдану, за яку загинула Небесна Сотня, тож де вибухи обожнення і обожествлення?!

Геніальна Тимошенко вже тоді зрозуміла: на чесну перемогу розраховувати марно, адмінресурс, як і соратники, як завжди зрадить. Лишається тільки одне – допомога порозумілого Вови. Надійне плече.

Крим, Донбас, Луганщина і Харківщина не проголосують за Тимошенко ані при яких обставинах. Особливо, якщо у другий тур вийдуть Вона і Порошенко.

Тож треба виключити мешканців цих регіонів України із числа виборців.

Автор певен, що Путін ніколи б не наважився на агресію у Криму, не маючи гарантій того, що військового спротиву не буде.

Ці гарантії дала йому Тимошенко. На пріснопам’ятному засіданні РНБО Вона зробила для цього усе. А далі цю лінію витримав стійкий первосвященик Каїфа-Турчинов.

Навіть мої знайомі київські можновладці, яким ця ситуація та розвиток подій не подобаються, зізнаються: нинішня влада грає з Путіним "договорняк"! Інакше пояснити те, що відбувається на Донбасі – неможливо!

Ну вони трошки більше поінформовані, але, на відміну від автора, набагато менше скажуть.

Тож це кажу я.

Тимошенко хоче бути царицею хоча б на урізаній частині України. Тому вона здала електорально невигідні для себе області Путіну. Тому там принижуються українські солдати, тому на вулицях донецьких міст забиваються на смерть покидьками українські патріоти.

Амбіції Іуди завжди – маніакальні. Навіть на цій урізаній території Вона програє. Це розуміють усі, крім неї.

Але, завдяки цим амбіціям, завтра ми усі прокинемося в іншій країні, не в Україні.

Хоча особисто я, швидше за усе, не прокинусь. Бо навчився на Майдані робити коктейлі Молотова, і цього достатньо, аби чесно загинути.


http://obozrevatel.com/blogs/28370-strasna-pyatnitsya-dlya-ukraini.htm

Немає коментарів:

Дописати коментар