неділя, 30 березня 2014 р.

Президентський старт. Несвяті претенденти

Тимошенко чи Порошенко?

Дев’ять років тому цей вибір робила не вся Україна, а одна особа – щойно обраний Віктор Ющенко, який одночасно пообіцяв посаду прем’єр-міністра двом своїм соратникам. Зараз конкуренти зразка 2005 знову змагаються – але вже на прямих виборах, намагаючись забути епоху Ющенка як страшний сон.

Юлія Тимошенко заявила вже, що йде в президенти.

Сьогодні Юлія Тимошенко переживає найтяжчий етап свого політичного життя.

Вона балотується в президенти в умовах, коли поразка поставить хрест не лише на її політичній кар’єрі, але занапастить партію "Батьківщина", яка буде змушена переорієнтовуватися на нового президента.

Останній факт змушує соратників Тимошенко знову і знову переконувати її відмовитися від перегонів. Безрезультатно.

Після виходу з ув’язнення Тимошенко спробувала сформувати навколо себе пул перевірених радників.

Але не всі згодилися працювати на неї. Багаторічний спічрайтер Віталій Чепинога не захотів повертатися на роботу в "Батьківщину".

Ігор Гринів, який відповідав у Тимошенко за соціологію в 2010 році, так само знайшов набагато перспективнішого клієнта – зараз він працює в найближчому колі Петра Порошенка.

Тимошенко не контролює повноцінно навіть партію "Батьківщина" – об’єднання з "Фронтом змін" Арсенія Яценюка завершилося приходом на керівні посади в регіонах людей, які бачили Тимошенко лише по телевізору та нічим їй не зобов’язані. Таких – щонайменше половина. А напередодні виходу Тимошенко з тюрми зріли плани усунути навіть її тітку Антоніну Ульяхіну з дніпропетровської обласної організації.

Але головна проблема Тимошенко - не у відмові вертатися тих, хто пішов. Все набагато гірше - ті, хто залишилися, не вірять в її перемогу. Бо звикли говорити мовою соціології, фокус-груп і настроїв у елітах.

На початку березня "Батьківщина" замовила дослідження центру Разумкова, яке так і не було оприлюднене. Оскільки отримані цифри вражали.

На запитання, що має робити Юлія Тимошенко, 50% опитаних громадян України відповіла – "не балотуватися на посаду президента України і піти з політики". Ще 20 відсотків порадили Тимошенко відмовитися від участі у виборах президента, але залишатися у активній політиці. Лише 18,5 відсотків підтримали ідею її балотування.

Навіть у питанні звільнення Тимошенко з тюрми половина опитаних відповіла "не схвалюю" або "мені байдуже".

Янукович, ізолювавши Тимошенко, певною мірою домігся свого. За цей час суспільство змінилося, і на ринку значно впав попит на такого типу політика.

Ще одна проблема Тимошенко полягала в тому, що вона була особистим ворогом Януковича. Це протистояння можна було би дивитися роками як гостросюжетний серіал. Але зникнення Януковича залишило Тимошенко сам на сам з її нереалізованим синдромом війни.

За всіма оприлюдненими соціологічними дослідженнями, Тимошенко програє другий тур виборів президента будь-якому фавориту перегонів, окрім Сергія Тігіпка.

Згадане дослідження Разумкова показало, що навіть пара Кличко-Тимошенко розходяться з результатом 29 відсотків проти 19. Порошенко виграє в Тимошенко 36 проти 16. Вона виграє лише в Тігіпка – 27 проти 16.

При цьому соратники, які особисто вмовляли Тимошенко не балотуватися, називають її глухою до мови аргументів.

"Вона вважає, що суспільство зараз перебуває в емоційному стані нерівноваги, а за кілька тижнів їй вдасться перетягнути їх на свій бік. Але вона і всі ми стали заручниками обставин - ключовою тезою нашої партії була "свобода для Тимошенко", а не "президентство для Тимошенко". Тому люди не ставлять знак рівності між двома цими подіями. А коли слухаєш виступи Тимошенко, то розумієш, що нічого не змінилося. Вона не визнала своїх помилок і продовжує риторику "всі погані, а я – гарна", - емоційно ділиться враженнями від спілкування з лідером один із її близьких соратників, який не приховує – вийде з "Батьківщини" після висунення Тимошенко в президенти. Бо не хоче загинути під уламками партії, яка неминучо посиплеться в разі поразки лідера.

Ще один привід для занепокоєння для Тимошенко – це втрата довірливих стосунків з Олександром Турчиновим. Колишній заступник відмовився беззастережно підтримувати її ініціативи. За словами джерел, на засіданні Ради нацбезпеки, де була присутня Тимошенко, Турчинов декілька разів радив їй тримати свою думку при собі та не нав’язувати її присутнім.

Ще більше недовіри між Тимошенко і прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, який формально є головою ради партії "Батьківщина". Тимошенко прогарантувала йому, що залишить на посаді прем’єр-міністра протягом всієї каденції президента. Тільки от Яценюк не вірить в її шанси – і за посередництва свого фінансиста Миколи Мартиненка веде переговори з Порошенком.

"Любі друзі" не кидають один одного в біді навіть через десять років.

Попри статус лідера "Батьківщини", Тимошенко часто усунута від ухвалення кадрових рішень: квоти на посади заповнюють Турчинов, Яценюк зі своїми соратниками Андрієм Іванчуком та Миколою Мартиненком, Кличко з Віталієм Ковальчуком і Тягнибок з "Пупсом" – депутатом Ігорем Кривецьким.

                                           Порошенко і його команда

Петро Порошенко колись був серед тих, хто формував Партію регіонів, стояв на майдані-2004, зараз вперше може балотуватися в президенти

За всіма рейтингами, Порошенко є кандидатом номер один.

Останнє соціологічне дослідження чотирьох груп дає йому 25 відсотків у першому турі, тоді як Тимошенко і Кличко не долають психологічний бар’єр у 10 відсотків – серед усіх виборців.

В другому турі розрив між Порошенком і Тимошенко має катастрофічні масштаби – 46 відсотків проти 12 відсотків.

Феномен Порошенка пояснюється втратою довіри до трьох опозиційних лідерів протягом затяжного Майдану, коли вони не змогли багатотижневим стоянням домогтися перемоги, а потім пішли на підписання угоди з Януковичем – після смерті сотні протестувальників.

Крім того, Порошенко перебирає виборців Януковича на східній Україні. Наприклад, у Дніпропетровській та Запорізькій областях його рейтинг становить 19 відсотків – удвічі більше, ніж у Тігіпка та втричі, ніж в Тимошенко. При чому в західній Україні рейтинг Порошенка в чотири з половиною рази (!) вище, ніж підтримка Тимошенко.

Соціолог, наближений до штабу кандидата, описує результати вивчення Порошенка на фокус-групах: "Ми питаємо людей: хіба можна його обирати президентом, адже він мільярдер? А люди кажуть: добре, що мільярдер – значить, красти не буде. Ми питаємо: він розвалив помаранчеву команду разом з Тимошенко в 2005 році. А люди кажуть: ні, це Ющенко розвалив її з Тимошенко, а не Порошенко. Ми кажемо: Порошенко працював у злочинному уряді Януковича! А люди відповідають: значить, хотів виправити ситуацію в країні".

Зростання рейтингу впевненості Порошенку. Якщо кілька тижнів тому він пропонував посаду начальника виборчого штабу Анатолію Гриценку, аби отримати додаткові голоси, то зараз заявляє, що буде очолювати штаб самостійно.

Попри високі шанси стати п’ятим президентом України, команда Петра Порошенка залишається загадкою. Він не має своєї фракції в парламенті, хоча заявляє, що може зібрати необхідні три десятки депутатів. Так само неясно, хто представлятиме його на місцях – з відомого, наприклад, на дніпропетровський штаб сватають перебіжчика з "Батьківщини" Андрія Павелка.

Порошенко є власником партії "Солідарність", яка існує переважно на папері та не має структур в регіонах. Ця партія – окрема історія. За домовленістю, при створенні "Нашої України" після помаранчевої революції всі засновники мали ліквідувати свої структури. Порошенко заходив у "Нашу Україну" на правах акціонера, але власну партію так і не закрив.

Медіа-напрямок в президентській кампанії Порошенка вестиме депутат Юрій Стець, який продовжує де-факто суміщати мандат з керівництвом 5 каналу. За стратегію кампанії та соціологію відповідає ще один депутат Ігор Гринів. Мережу штабів розгортає Сергій Березенко. Це – маловідома в загальноукраїнському масштабі людина, яка за кілька місяців може стати одним з впливових діячів в Україні.

29-річний Сергій Березенко є племінником колишнього депутата Анатолія Матвієнка по материнській лінії. В політику він потрапив за списками одіозного блоку Черновецького, який зробив Березенка депутатом Київради в 2006 році.

Спочатку той очолював молодіжне крило Блоку Леоніда Черновецького, потім був радником мера Черновецького, а згодом отримав в "космічній" адміністрації посаду начальника управління у справах сім’ї та молоді.

Товаришував з секретарем Київради Олесем Довгим – про що заявляв навіть сам Анатолій Матвієнко. Хоча зараз, як кажуть джерела, Березенко намагається дистанціюватися від корумпованого екс-чиновника, який прагне бути корисним штабу Порошенка.

                                                     Кличко шукає шляхи відходу

Віталій Кличко ще під час Євромайдану розглядався як фаворит президентської гонки. Але не зараз

Усвідомлення втрати шансів на перемогу приходить до штабу Кличка.

Він був ідеальний кандидат проти Януковича: обидвоє не вражали персональними здібностями, але один був злодій та корупціонер, а інший – світова зірка спорту.

Зараз Янукович зник, і образ Кличка став руйнуватися на очах. Зараз уже недостатньо просто рубати фрази на камеру.

Треба конкурувати ідеями, на що він не здатен в силу відсутності досвіду та знань.

Для найближчого оточення Кличка приходить час зрозуміти, що для того, аби почати ліпити з нього другого "Рейгана", він має, як і кумір, покерувати чимось суттєвим. Адже легендарний американський президент потрапив у Білий дім не зі зйомочного майданчика – перед цим був головою Гільдії кіноакторів та губернатором штату Каліфорнія.

Штаб Кличка перебуває у пошуку формули, яка дозволяла би їм засвітитися на виборах президента та провести загальнонаціональну кампанію в переддень можливих парламентських виборів, але при цьому залишити поле бою без ганьби поразки.

Один з варіантів – паралельне висунення Кличка на виборах президента та мера Києва з наступною відмовою від президентських перегонів та перемогою на виборах міського голови столиці.

Порошенко, за словами джерел у штабі, готовий підтримати Кличка на мера в обмін на підтримку його кандидатури на виборах президента. Особливих втрат це йому не принесе.

Власник "Рошену" зможе контролювати Кличка своєю фракцією та посадою секретаря Київради. Ситуація в Києві є сприятливою для Порошенка і тому, що нинішній голова КМДА Володимир Бондаренко входить у парламенті до його неформальної підгрупи, а свої вибори 2012 року проводив за матеріальної підтримки Порошенка.

У "Батьківщини" немає свого кандидата на виборах мера Києва, тож Тимошенко пообіцяла цю посаду Юрію Луценку, який розгорнув штаб і навіть, як кажуть джерела, зустрічався з Рінатом Ахметовим, який володіє низкою підприємств, що забезпечують життя столиці. Разом з Луценком кампанію в Києві вестимуть ще один колишній "любий друзь" Олександр Третьяков і колишній начальник штабу Ющенка Роман Безсмертний.

Соціологічне дослідження, проведене в Києві донецькою компанією R&B Group, дає Луценку 15,4 відсотки – і перше місце в рейтингу кандидатів на мера. Водночас Луценка і Кличка пов’язує негласна домовленість, що перший не балотуватиметься на мера, якщо другий вирішить втретє спробувати себе на виборах у Києві.

                                                 Партія регіонів у розбитого корита

Сергій Тігіпко. Його чекали у парламенти 18-го лютого, а він так і не з'явився. В цей час на Інститутській продовжувати розстрілювати людей

Партія регіонів не готова ні до виборів президента, ні до визначення нового лідера.

Політики деморалізовані як втратою доступу до бюджетної корови, так і санкціями заходу.

Британські банки обмежують перекази коштів українського походження, тот тут, то там з’являються повідомлення про анулювання віз або арешт рахунків.

При чому паніку посилює те, що блокують активність тих регіоналів, яких немає в офіційному списку санкцій – а це означає, що під удар може потрапити кожен з них.

Остання історія – про те, що за кордоном було арештовано рахунок заступника Андрія Клюєва в Радбезі Миколи Злочевського, якого до того ж позбавили американської візи. Він прилетів до Лондона, щоб летіти з пересадкою до Америки – і його зняли з рейсу, пояснивши це анулюванням в’їзду.

Про намір балотуватися в президенти вже оголосили троє регіоналів – Сергій Тігіпко, Михайло Добкін та Юрій Бойко. Процес супроводжується боротьбою за спадок Януковича.

Найрейтинговішим політиком серед регіоналів є Сергій Тігіпко – він вдвічі випереджає Добкіна, що набирає високий показник популярності лише за рахунок Харківської області.

Тігіпко має більш рівномірний електорат та на 10 відсотків нижчий рейтинг абсолютної недовіри.

Попри все це, донецькі роблять ставку на Добкіна як більш слабкого політика, розуміючи, що Тігіпко може нівелювати їхнів вплив за рахунок особистих якостей – тоді як Добкін має обмежену стелю підтримки.

Побоювання донецьких зрозуміле – Тігіпко на посаді лідера означатиме посилення групи Фірташа-Льовочкіна, тоді як крило Ахметова використовує Партію регіонів для шантажу з метою досягнення економічних поступок влади.

Фактично, ціль донецьких – створити свою окрему Україну на теренах області з правом самостійної зовнішньої політики із Росією. Це випливає з документів Донецького осередку Партії регіонів, які потрапили в розпорядження "Української правди".

Для того, щоб впливати на політику, Ахметов також намагається зібрати 150 депутатів, які блокуватимуть спроби влади ухвалити нову редакцію Конституції без врахування його інтересу.

Сам Тігіпко, не дочекавшись підтримки Партії регіоніов, подав документи на висунення – поставивши їх перед вибором, підтримувати його чи ні, та розкритикувавши донецьку команду Ахметова, що керує партією: "До съезда всего два дня, а мы не знаем повестки, никто не видел проектов решений. Мы не знаем, где будет проходить съезд. Вот до чего мы дожились. Нас опять хотят поставить перед фактом принятия нужных кому-то решений. Считаю, сегодня пришло время обновить руководство нашей партии".

У підсумку, Партія регіонів схоже, не матиме лідера в осяжному майбутньому. Головними органами управління буде політрада і президія. До політради увійдуть депутати та керівники осередків, до президії – сім-десять осіб. З них четверо будуть представляти чотири базових регіони: Донецьк (Колесніков?), Луганськ (Єфремов?), Дніпропетровськ (Вілкул?), Харків (Добкін?). Рішення будуть скріплюватися підписом технічої особи – секретаря.

Так буде доти, доки "донецькі" не виростять заміну Януковичу, яка задовольнятиме Ахметова – якщо Тігіпко не зламає партію на свою користь.

Зрештою, це не так принципово – очевидно, що після розвінчання Януковича та втрати Криму як електоральної бази Партія регіонів назавжди може попрощатися з часами, коли вони посідали перше місце на виборах.

Сергій Лещенко, УП

http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/28/7020587/

Немає коментарів:

Дописати коментар