понеділок, 13 червня 2016 р.

Тітанік: Епічна оптимістична трагікумедія. Сєвєродеськ знову жжот!



Балет в 4 діях

Діючі особи:
Масонська ложа “Пріорат енурєза”: хранітєлі цегли: Ося (без Кіси), Жир (він же Бубна, він же Хресті, він же Вино), Стеля (мафіозі), кавалєрствующая дама Власовка (хвора на сказ піхви), Таня (бездупа потвора незрозумілої статі), водій мотоцикла (безстатєва істота, гермафродіт), Фет-Фрумос (молдавський ніндзя, хазяїн компьютерного магазина), Тіоріс (шпіон фашистського екзархата). Всі практикують гомосексуальні зносини. Не витірають сраку після туалета. За всіма літають мухи.
Фашистский екзархат: Іванів (дуче, підстаркуватий тіран-самодур, носить наколку гітлера і тримає партбілет КПРС в столі), Тіоріс (шпіон на побігеньках у Іваніва). Полюбляють шпроти і Дюшес.
Вєсьолиє каратєлі: Янголенко, Хунтенко (вигадані персонажи національно-визвольного руху, анархо-синдікалісти мєстного пошиба, живуть з експропріації).
Дровосєкі: Кнювошинський (представник жандармерії). Не знає, кому служити.
Дія перша: На полі за Куяльником в житі стоїть корито. В кориті лежить колесо від “Ніви”, на якому встановлений держак від швабри. На ньому перпендикулярно прив”язана патика, до якої причіплено простирадло, явно, зпизжене з лікарні. Над всією цією хуйнею майорить прапор з ліком Януковича. В кориті, на кормі, на табуретці сидять Ося і Жир і ріжуться в Клабар. На носі стоїть Власовка, яку ззаду за цицьки тримає Стеля. Разом вони какофонічно співають саундтрек до відомого голівудського блокбастера.
Ося: - Та нахуя туди нам лізти було?
Невже не можна було б і без цього
Без злоїбучої політики...
Жир: - Ти не пизди! Тобі мій терц,
Дев”ятка, последон і все - пиздець!
Ося кидає карти: - Рахувать не буду, заїбало!
Ось ми вже сидимо тут тиждень
А це вонюче єнурезне жало
Не дзвонить, сука, мабуть позабило...
Жир радісно тасує колоду: - Не сци в компот, нє делай пєнки!
Микола щас позвонить, сракой чую!
Ося: - Ну да, між дупою твоєю і між Колєй
Космічна связь налажена піздато.
А я, бля, їсти хочу, хочу митись
Якби ж не чути, бля, цієї пісні....
Стеля з Власовкоюю стидаються і ненадовго замовкають. Тут починає ляпати дощ.
Ося: - Ну все, як я казав — одне до іншого...
Тут чути звук мотоцикла. Компанія зі швидкістю збирання намету скаутами — згортає корабель, закопує його і маскує житом. Самі знімають з себе одяг і намагаються імітувати групове кохання. Мотоцикл зупиняється біля цієї компанії. З коляски вилізає бездупа Таня і швидко біжить до компанії.
Власовка: - Ой, Таня, ето ти?
А ми тут полякалися усі!
Таня: - А тут думаю, де ж ви, чарівна пані
А бачу тільки хтивих підарасів!
Таня посміхається, дивлячись на голих Осю, Жира і Стелю.
Ой, не впізнала вас без, так сказать, костюмів...
Ося Жир і Стеля з-під жита витягають простирадло і кутаються в нього.
Таня зачаровано: - Ой, ну а зараз точно - троє підарасів, немов іх душу вилізли разом....
Власовка: - Заткні прийомнік, Таня, ближче к справам!
Ти що привезла?
Таня: - Та тут я вам зварила мамалиги, бо хунта відібрала усі крупи
І щоб не пить ставкову воду - “Юпі”
Це порошок такий чудовий, який я з 90-х регулярно
Употрєбляю внутрь по трі раза.
І ще я привезла вам розпєчаткі
Своїх статей із “Бірзули” і Уніака
Ну це вам, щоби не скучать, намєдні
Допоки не позвонить енурезнік клятий.
На цьому слові з-за гори показується джип Фет-Фрумоса. Таня снімає труси, хапає водія мотоцикла, роздягає його і долучається до голих тубільців.
Джип зупиняється. З нього вибігає Тіоріс і відчиняє двері водієві. Звідти в попівській рясі вилазить Фет-Фрумос.
Фет-Фрумос: - Ой, гріх який, це ж підараси!
А їхали ми по слідах од мамалиги.
Ци ви своєю скверною паплюжой
Понадругалися над нашей піщєй?
Таня: - Та нє, панотче, ми не підараси!
Ми схрон собі тут обладнали,
Щоб хунта не найшла нас в масах
Оголених тубільців, нас сховали.
Фет-Фрумос: - Ну то тобі корисно, я ж не спорю!
Бо вкусить тебе тут тарантул в сраку
Чи то у цицьку, тай набухне орган
І станеш схожою на жінку!
Таня посміхається. Фет-Фрумос скидає рясу, знімає труси і долучається до компанії
Фет-Фрумос:
- Так що ж будем робить, камради?
Бо так неможна далі все терпіти....
Вони нас обложили і заради
Того, аби не було нас - і навіть вбити
Можуть! Чекати треба нам дзінка з Одеси!
Бо знає там наш гуру енурєзний,
Що і як далі нам в підпіллі діять
Чи емігріровать у Придністров”є.
Ося, Власовка, Тіоріс, Жир, Таня, водій мотоциклу і Стеля аплодують...
***
Дія друга. Жандармерія Подільська. На будинку №14/88 по Гітлер-Штрассе зі свастикою на руці, зігуючи праворуч, ліворуч і з вікна третього поверху крокує штандартенфюрер Іванів і збирає велику фашистську раду.
- Панове! Я звертаюся до товариства шанобливого і вірного присязі!
Ми все зробили, як заповідав нам фюрер!
І ми розбили ліберастів-підарасів
При Тилігулі!
Тепер вони зробили ставку десь на полі чи то в Куяльнику, чи в Чєхах
Але там наш Тіоріс у розвідку поїхав в джипі Фет-Фрумоса
І він зільє ім все, щоб вистачало
Нам інформації зі стосом
Куштуйте сала!
***
Дія третя. Вторчермет. Під революційним червоно-чорним прапором збираються революціянти.
Янголенко: - Я виступаю, щоб спочатку Івінів роз”єбошив підарасів
А потім ми фашистів нехуй дєлать
Вз”єбьом по-полной!
Хунтенко: - Не треба їх ібошить! Кинуть їм гранату у вікно, чи з ГРАДа розстрілять одних і других!
Янголенко: - У шахматном порядке!
Янголенко і Хунтенко заряджають два ГРАДа. Один наводять на поле в Куяльнику, другий на мерію. Виставляють на таймер за півгодини, телефонують з викликом до Конювошинського і з”йобуються на ставок цукрового заводу з дволітровою пляшкою пива.
Янголенко підкурює, а Хунтенко, дивлячись на лебідя, завиває “Червону калину”.
Над Подільском розноситься канонада ГРАДа, СБУ їде по Конювошинського до вторчермета.
Відірвана рука Осі намагається дотягнутся до телефона, на якому лунає “Боже царя храні!”. Відірвана голова Жира розуміє, що вони дочекалися і це телефонує єнурезний... Мухі злітаються над фрагментами Тані.



***
Дія четверта, остання. Ставок цукрового заводу. Під вербою сидять Янголенко і Хунтенко.
Янголенко: - Ну, чьокатись не будемо! Давай за День юриста!
Хунтенко: - А що робитимемо завтра?
Янголенко: - ХЗ?!
***
Завіса. Грає Рамштайн. На уламках зройнованого пам”ятника Котовському встановлюється українська влада.


Немає коментарів:

Дописати коментар