неділю, 8 вересня 2013 р.

У перерві між боями 9

Запроданська влада Котовська хоче ствердити навічно не тільки свої майнові статки, але й лізе, як слон у посудну крамницю, у духовний простір життя міста. Рахуючи, що вклепавши остаточно свої "понятія" у мізки мирного посполитого населення, царюватиме у нашому місті вічно. КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ не визнають інвалідських надбань запроданської влади, у тому числі, й гімна міста (ой як співзвучно!)

Натомість КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ створили свій гімн міста Котовськ, який вони вважають каноничним, на відміну від офіційного. Один із підрозділів загону, Гурт поетів-втікачів "Кульгаве Число", виконав цю вдячну роботу.

Насолоджуйтись, земляки!

А запроданців та поліцаїв - геть з нашої землі, геть з ваших мізків!

Гімн міста

Таврійські степи та волинськи ліси,
Карпатські Бескиди та плавні Дунаю
Ми знаєм, ми вірим в будь-які часи -
Одна Україна від краю до краю.

Соборність у наших серцях та церквах.
Вся правда для нас в нерозривності часу.
У селах, містечках, великих містах
Гартується наша величная раса.

У серці Трипілля Котовськ наш лежить.
Ми - тіверські діти, ми діти - козачі.
Одвіку у нашій крові струменить
Любов до вкраїнської волі та вдачі.

Чужинськії влади зникали, як сніг.
А ми в цій землі оселились навіки.
Вона для нас вічний святий переліг
Для волі, для щастя, труда і освіти

Шануєм ми землю свою вікову
І дякуєм їй за можливість творити.
В мить щастя, а також в грозу рокову
Твої ми навічно, Котовськ рідний, діти.

Сергій Левитаненко, Провідник Гурту поетів-втікачів "Кульгаве Число"

Немає коментарів:

Дописати коментар