вівторок, 3 вересня 2013 р.

У перерві між боями 4

Як відомо, у перервах між запеклими боями із котовським феодалізмом вояки загону Котовських Партизанів насолоджуються високою поезією!

Вам теж ми пропонуємо цю насолоду!

Милий хлопчик, ти веселий, твоя посмішка наївна,
Не проси мене про щастя, що отруює світи!
Хочеш легкою ходою ввійти в музики країну,
Підкорити стару скрипку, і Гармонію знайти!

Ти не знаєш, що чатує там тебе на кожнім кроці!
Щезне навіки безслідно бестурботний блиск очей!
Жах вирує страхітливий в бурнім музики потоці,
Бо свавілля духів пекла вклав у музику Орфей!



Вічно мають голосити оті струни, дзвінкі струни.
І від щастя, і від болю починаючи політ.
І під сонцем, і під снігом, під біліючим буруном,
І коли палає захід, і коли зайнявся схід.

Йдучи стежкою вузькою, ти не зможеш зупинитись,
Бо закони жанру люті, наче хижії вовки.
Станеш, щоб перепочити, або щоб води напитись -
Заволають про нездарність критикани-хижаки.

Зрозумієш через роки, що мистецтво - це омана.
Що служити йому можна, лиш забувши про життя.
Згинуть у вогні жертовнім - і родина, і кохана.
Доведеться шлях торити по узбіччю небуття.

Далі, хлопче! Ні покою, ні скарбів тут не зустрінеш!
Але бачу ... ти смієшся... Добре, часу не марнуй!
І твори, доки під тином смертю скрипаля загинеш!
На, тримай чарівну скрипку! Володій й володарюй!


Сергій Левитаненко, Провідник Гурту поетів-втікачів "Кульгаве Число"




Немає коментарів:

Дописати коментар