середу, 16 вересня 2020 р.

Трохи маніфесту

Так доля розпорядилася, що ми стали партизанами. Так само називали себе вояки УПА.

Партизани воюють до тих пір, поки ворог живий. На відміну від армії, яка перестає воювати по укладенню угод між баригами.

Партизани воюють, на відміну від армії, із зовнішнім та із внутрішнім ворогом, допоки ворог Нації живий.

Дехто з нас відходить від боротьби: хтось через конформізм, хтось через страх, хтось через підкуп, хтось через душевну лінь.

Але є ті, хто тримає нас разом, хто примушує нас боротися і не складати зброю. Це наші загиблі побратими.

Ті, хто воював поруч з нами. Ті, які не зрадили нашій справі. Ті, пам'ять про яких, вказує нам на мету нашої боротьби - знищення ворога.

Пам'ять про яких примушує нас йти до кінця. Інакше їхня загибель була марною. Їхнє життя було марним.

Допоки ми воюємо, наші загиблі побратими завжди поруч з нами


1 коментар: