середа, 2 листопада 2016 р.

Ота холодна українська туга: на обрії не справжні кораблі...

У шість років я вперше прочитав "Знедолені" Віктора Гюго. Сцена, де полковник наполеонівської Гвардії, за часів Реставрації монархії, ходив із стрічкою на грудях від ордену, що йому особисто вручив Наполеон, викликала у мене сьози і горловий спазм. Дивлячись як зараз в Україні навіть школяри-онаністи ходять з бойовими орденами, я дуже жалкую, що статус ордена, як відзнаки за бойові подвиги, мабуть, назавжди дискредитований... Лишається тільки Честь, людська пам'ять і Слава

https://www.facebook.com/sasha.yangol


Немає коментарів:

Дописати коментар