Чому залізничник Драгомарецький не пішов у кандидати на мера від партії заснованої Кирпою "Відродження", а плазує у відверто сепаратистському "Нашому краї"?
Тому що на залізниці його не люблять за кидки з грошима та відверто пихате ставлення до підлеглих! А у сєпарів - це норма!
Але Драгомарецький не був би Драгомарецьким аби відверто не торганув дупою і статусом.
Словом, вже як лідер і кандидат, почав торги із Поднепалюком про здачу за гроші в полон.
Мовляв, знімуся, як в порнофільмі, на твою користь, тільки - забашляй. А я вже скажу, що ти - найкращий!
Понеплюк в боргах, як в шовках, але тримає марку фальшивої величі.
Торгуватися почали із лоховських розкладів: Понепюк каже: триста гривень, Драгомарецький - чотири мільйони.
Понепалюк каже - триста п'ятдесят, Драгомарецький: ну, ладно, три з половиною мільйони.
Коли зійшлися на 933 гривнях, плюнули одне одному на капці - і розійшлися.
Сепартисту Драгомарецькому не вдалося продати себе, як патріота, всепожираючому гендляру Понепалюку не вдалося здійснити черговий провальний проект Тетяни Степанівни (інших, крім провальних, проектів у неї не буває!)
Сєпар лишився сєпаром, а Понепалюк - без шансів.
Немає коментарів:
Дописати коментар