Я Вам розповім.
Справа то правосєк Кіт, з роти Подолянина. Славетний мінометник і гуморний хлопчина.
Зліва, той що з "калашматом" і штурмовим ножем, панотець Олександр.
Якось нас попередили, що вночі буде штурм Пісок, дані були з декількох джерел і дуже достовірні. Дівчат зі штабу відправили в Красік, а ми сиділи в повній бойовій і очікували штурма на Нічнику. Тривав обстріл, думали артпідготовка перед штурмом.
І тут до нас у підвал, незважаючи на обстріл, приходять з Бороди панотець Олександр і панотець Володимир. Вони вирішили благословити нас на бій, на захист Батьківщини. Хлопці прийняли причастя. Я вперше в житті прийняв, бо саме тільки від ТАКОГО бойвого панотця й міг прийняти причастя!
А потім панотець Олександр вирішив освятити наші окопи й вогневі точки. Він узяв святу воду й, незважаючи на дощ і обстріл, пішов на окоп.
У темряві спіткнувся, впав, розлив воду. Повернувся, взяв нову святу воду і усе-таки пішов освятив окоп і благословив тих хлопців, що там перебували.
Усю ніч святі отці були з нами. Штурм не відбувся.
Я не знаю, яких там капеланів виховує пастор Турчинов, але отці Олександр і Володимир є для мене прикладом служіння Богу і своєму народові!
До речі, справжній український патріот отець Олександр росіянин з Санкт-Петербургу
Саша Янгол
https://www.facebook.com/profile.php?id=100009616543577
Немає коментарів:
Дописати коментар