Додати нічого!
Палич красава!
Місцевий депутат-бізнесмен Олег Албанський, що пролетів на виборах мера, втратив орієнтацію у просторі. З одного боку він - народний обранець по партійним спискам, з іншого - кримінальний бізнесмен. Це роздвоєння заважає йому визначитися: розумний він чи красивий. Ось і плескається, як гімно в ополонці, не знаючи куди і до кого прибитися.
Як депутат, він має своїм прикладом показувати подільчанам приклад законослухнянності і бути моральним авторитетом, а як акула феодального капіталізму він має грабувати цих самих подільчан. Така доля. Ось і намагається наш Олежик втриматися на двох стільцях однією сракою, доводячи себе до роздвоєння особистості на цьому моральному шпагаті.
Павільйон свого магазину "Імперіал", що на вулиці Армійській, біля другого КП, він побудував, вірніше прибудував павільйон до віджатого у громадянки Молдавської магазину, на силовому кабелі. Тобто, вчинив порушення закону, злочин. Там не можна будувати! Це питання безпеки для усього міста. Це питання функціонування міста і життя його мешканців.
Поки Албанський числився звичайним баригою, йому було глибоко начхати на права громадян і роботу стратегічних структур міського господарства. Йому було насрати на закон.
Але тепер він депутат, лідер фракції у міськраді, фракції правлячої партії.
І подібна поведінка вже не просто злочинна і аморальна, але й розслідується ДБР.
Додамо, що для стоянки авто біля магазину "Імперіал" Албанський вкрав частину тротуару і дороги. І високовольтний стовб стоїть прямо посеред його стоянки, порушуючи усі правила облаштування вулиць міста, і створюючи небезпеку для водіїв, що паркуються.
Тож ми пропонуємо депутату Олегу Албанському подати приклад усім мешканцям Подільська і самотужки знести незаконний павільйон магазину "Імперіал", який побудований з порушеннями закону і правил на силовому кабелі!
Олег, покажи виборцям, що твої обіцянки - не цяцянки! Розхуяч незаконбуд до бісової матері! Хай люди бачать, що ти не брехун і популізд, а моральний авторитет, пастир, політик нової формації, європеєць! А не курва барижна, що прийшла в політику, аби лобіювати власний бізнес.
Що ти, закликаючи людей до чесного, законослухнянного життя, починаєш із себе! Подаєш приклад! Що тобі не має чого приховувати від громади. Що ти не як цар Кощій над златом чахнеш!
Що ти с п р а в ж н і й, як оцей персонаж!
І хоча легендарні щоки Албанського дисонують із уявленнями про політичного і морального аскета, ми йому ці щоки пробачимо, якщо він наведе лад у своєму бізнесі і голові. А поки легендарні щоки затуляють усе, що можна доброго в ньому відшукати.
Правоохоронці і місцеві контролюючі комунальні органи мають звернути свою прискіпливу увагу на павільйон магазину "Імперіал" на вулиці Армійській, і якщо депутат Албанський не хоче ставати пастирем і зносити незаконну будівлю, примусити його виконати вимоги закону.
Люди не можуть страждати від забаганок і ненажерливих бізнес апетитів депутата-бізнесмена Олега Албанського.
Комунальний телеканал ПЕТ зробив репортаж про роботу Котовської місцевої прокуратури у 2020 році.
Керівник прокуратури Віталій Олександрович Мельниченко докладно розповів про роботу і прозвітував про результати. Усе, що цікавило журналістів було висвітлено.
Віталій Олександрович пояснив подільчанам про сутність реформи прокуратури, у чому полягає значення цієї реформи і як буде працювати реформована прокуратура.
Віталій Олександрович пояснив глядачам, що є основними пріоритетами у роботі прокуратури. Це виявлення та протидія корупційним правопорушенням, кримінальним правопорушенням у бюджетній сфері, сфері земельних правовідносин, злочинами у сфері екології, і природних ресурсів.
Потім керівник Котовської місцевої прокуратури прозвітував перед подільчанами про результати роботи за рік у цих сферах. Вони вражають не тільки кількісною, частиною, але і якісною. Більшість справ передано до суду, по більшості з них винесені вироки, як адміністративні, так і кримінальні, повернуті величезні збитки державі. Це є важливим і суттєвим показником роботи Котовської місцевої прокуратури під керівництвом Віталія Олександровича Мельниченка.
Дуже багато кримінальних справ по бюджетній сфері знаходяться у розробці, чекають судово-економічних експертиз, зокрема, справа по розкраданню в одному із районів 3 млн. бюджетних гривень, що були виділені на будівництво очисних споруд, де роботи не були проведені повністю, а гроші "освоєні" підрядними організаціями. До кримінальної відповідальності будуть притягнені, по цій та іншіх справавх держпосадовці, працівники держпідприємств, зокрема, "Укрзалізниці", райадміністрацій, на яких заведені карні справи.
Також Віталій Олександрович Мельниченко розповів про роботу Котовської місцевої прокуратури по протидії злочинам пов'язаним з котрабандою та нелегальними переправленням людей за кордон. Він підкреслив значну роботу у цьому напрямі Державної прикордонної служби та Кодимського відділку поліції, які добре взаємодіють із прокураторою.
Загалом до суду Котовською місцевою прокуратурою скеровано з обвинувальним актом до суду 442 кримінальних проваджень
Виконуючи наглядову функцію за додержанням закону у роботі слідчих органів, прокурорами Котовської місцевої прокуратури надано понад 1000 письмових вказівок слідчим, скасовано 197 незаконних постанов. Таким чином Котовська місцева прокуратура захичає права подільчан від помилок і упередженності деяких правоохоронців.
Віталій Олександрович докладно розповів і про інші аспекти у роботі Котовської місцевої прокуратури: виявлення злочинів у сфері тендерних закупівель, земельних правовідносин, дотримання виконання судових вироків, про затримання тих, хто вирубує наші ліси, про затримання організованих груп розповсюджувачів важких наркотиків тощо.
Журналісти ПЕТ розповіли, що на координаційні наради з представниками правоохоронних органів, які проводить керівник Котовської місцевої прокуратури Мельниченко. В.О., запрошуються також представники державної влади та органів місцевого самоврядування, і їхні пропозиції щодо протидії злочинності враховуються прокуратурою.
Підробиці дивіться на відео:
Редакція КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ неодноразово писала про ті кардинальні зміни, які відбулися у Котовській місцевій прокуратурі з приходом до керівництва Віталія Олександровича Мельниченка. Про те, що прокуратура запрацювала, як злагоджений механізм, і стала виконувати свої інституціальні державні функції ретельно і результативно. І результати цього непростого року також підтверджують цю тенденцію. Зміни дають про себе знати, дають результат.
Подільчани теж помітили ці зміни в роботі прокуратури накраще і довіра до цього правоохоронного органу в місті значно виросла. Такому ставленню сприяє те, що прокуратура і її керівник наладили чудову комунікацію із суспільством. Робота прокуратури набула прозорості, громадяни постійно інформовані про роботу прокуратури.
Звіт за цей рік виявився доскональним і свідчить про те, що Котовська місцева прокуратура під керівництвом Віталія Олександровича Мельниченка високопрофесійно виконує свою роботу і стоїть на варті закону на Півночі Одещини.
Стосовно досягнень, нагадаймо, що, найбільша в Україні партія наркотиків разом з організованою злочинною групою була затримана саме під керівництвом Котовської місцевої прокуратури! Хлопцям є чим пишатися!
Подякуємо хлопцям за роботу і побажаємо наснаги в наступному році!
А нам...
Пам'ятаєте дрижачі руки Янаєва? На прес-конференції 20 серпня 1991 року?
Тепер подивіться уважно на ручки Соньки Ходюк!
Наши руки не для скуки!
Сонька чи то себе ласкає, чи то заспокоюється, уявно ласкаючи Мішу Шмушковича.
Поривчасті нервові рухи свідчать про хвилювання, чи то передвиборче, чи то еротичне. Хоча у деяких поєднується.
Приховування ручок свідчить про невпевненість у своїх словах власниці цих ручонок.
Чи можна вірити людині, яка таке виробляє своїми руками? Яка, судячи із жестів, сама собі не вірить?
Щось подібне на ГКЧП планувалося також і у Подільській міській раді.
Навіжений Янчевський (рос. бесноватый) і Наша Ряба Палиту теж намагалися влаштувати ГКЧП на останній сесії Подільської міськради. Наша Ряба Палиту навіть щось квохтала-коментувала піід час виконання гімна України (їй з її ліпецькими мізками незрозуміло, що під час гімну треба стояти мовчки, вшановуючи предків і полеглих за волю України). Але, на щастя, в Подільській міській раді більше адекватних і рішучих громадян, аніж в Подільській районій раді. І немає любашівських братів Стоцьких. Тож Янчевський, Паліту, Іриночка, Войцеховська та Плахотний змогли лише покусати себе за хвіст.
А депутати міської ЗЕ!команди, отримавши під хвіст після продєлок своїх розумово відсталих районних соратників, насамперед Проценки, у райраді, вели себе на сесії адекватно і конструктивно. Ну кому ж хочеться бути схожими на знавеснілих і нести колективну відповідальність за дурощі і продажність інших?
Голосуючи за неадекватних, ми голосуємо власне проти себе!
Не гріх би це пам'ятати любашівським братам-феодалам!
Ось ми знайшли чудове відео, де наш побратим Олександр Ярошенко, друг Янгол, розповідає про ще один злочин ЄСесівця Михайла Шмушковича.
Вже багато років Мойша використовує приміщення в центрі Подільська, що належить райраді, і не сплачує оренду. Зухвалий порошенківець, раніш користувався покровительством бариги Порошенка, тепер же його узяв під своє крило, і покриває його злочини Гриша Діденко, голова облради від "ЗЕ!"-команди!
І шахрай Шмушкович продовжує надурняка використовувати нерухомість у Подільську!
Геть банду Шмушковича-Гончаренка та їхніх лакуз-прихлєбатєлєй із Подільська! Бариги мають сидіти у тюрмі, а не в радах!
У вівторок 22 грудня відбудеться сесія Подільської райради, на якій буде обиратися голова цього, вибачте на слові, органу.
Ситуація навколо цієї посади, яка раніше була заплутана як лабіринт Мінотавру, зараз вийшла на пряму розбійницьку дорогу.
Нагадувати нашим читачам наскільки важлива ця посада, ми думаємо, не треба. Обирають людину, яка буде головою виконавчої влади семи колишніх районів, нині об'єднаних в один. Тобто, керуватиме усіма цими структурними, транспортними, фінансовими, кадровими, земельними та іншими ресурсами. Фактично з повноваженнями царя, під наглядом представника президента.
Заплутаність ситуації полягала у тому, що шматок ласий, і кожен кулік-олігарх пхав на цю посаду жабу із свого болота. Оскільки нещодавно відбулася на Одещині перегрупування олігархів, то груп було багато і усі вони були безтолкові.
Кандидати-фаворити злітали із шахівниці наче фігури під час сеансу Остапа Бендера у клубі "Чотирьох кляч". "Билась нечисть грудью в груди и друг друга извела"
Перспективним був кандидат від Паращенка пан Балан ("За майбутнє!), але у зв'язку із проблемами, що виникли у Сергія Володимировича з певними, на цей раз серьйозними, правоохороними органами, він тихо відйшов у сторонку покурити і, як той дядя Поплавський, не мріє більше ні про які квартири на Садовій 302 біс. Ну які можуть бути владні претензії, коли проводять обшуки навіть у тещі його шефа Паращенка? Тут треба відсидітися в очереті.
Так само несподівано вилетіли кандидати-фаворити від ОПЗЖ. Кандиати потужні і реальні: Сергій Коваль, якого проштовхував Князь Хачатрян і Олександр Карауш, ставленик Володимира Синька. Вони могли не тільки попити крові у інших кандидатів, але й реально поборотися за посаду. Але прийшло губернатору розпорядження від Президента: ніяких коаліцій з ОПЗЖ, ніяких представників ОПЗЖ у владі - і гуд бай, май лав гуд бай! Сушіть труси на веслах!
Особливо обідно за Серьйожу Коваля, він за гараж, тобто, за посаду "Родину продал", а його вижбурили, як цуценя. І навіть партнер по бізнесу Князь безсилий йому допомогти. Серьйожа довгий час маскувався під патріота, намагаючись набути політичного рейтингу (перебував у БПП), а потім, за посаду!, вильнув сракою і перейшов у ОПЗЖ! Зрадити - зрадив, а 30 срібників пролетіли повз касу. Абідна нам за Серьйожу.
Батьківщина не висунула свого кандидата, хоча і продовжує володіти "золотою акцією" в райраді. Зараз вона виглядає найбільш адекватною і згуртованою командою. Додайте сюди мізки і волю пана Душейка, і стає зрозуміло, що якщо вони в окопі навіть і обісруться, то на їхню боєздатність це ніяк не вплине.
І от на тлі цих розкладів яскраво викарбувалась угодовська і опортуністична позиція "Слуги народу!" і барижно-зміїнна "Європейської солібездарності".
Правляча партія, ти ба, от диво!, не знайшла потрібним висувати свого представника на керівну посаду у такому важливому регіоні, натомість, усіляко почала протискувати представника "Європейської солібездарності".
Отут ми й бачимо, що Мінотавр вирвався із лабіринту, і всі побачили, що це не анонсований батько героя Сорока, який зіскочив з амбіцій при першому окрику Мойші Шмушковича, а Мінотавром, напів людиною, напів биком (вірніше, напів коровою) є Сонька Ходюк. Та сама сраколизка Мойші Шмушковича, що ще 3 роки тому пасла корів у Косах, а зараз хоче керувати семи районами.
У чому ж тут справа і де той клятий Бобік заритий? Чому "Слуга народу!" підняла лапки вгору і цими рахітичними лапками оскаженіло і навіженно погрожує усім депутатам, агітуючи за ЄС.
Чому голова облради Гриша Діденко вже неодноразово приїздить у Подільськ і тисне на депутатів, і погрожує депутатам, і сулить пряники, аби тільки вони проголосували за цю косівську жабу Ходюк?
Гриша намагається кулуарно (але так, щоби усі чули!) пояснити свою стрибучість політичними компромісами із тимчасовими союзниками. Мовляв, ЄС віддала нам владу у Одеській райраді, а ми у відповідь віддаємо їй у Подільській. Але це пояснення конає тільки для лохів і для самого Гриші.
Компроміс це коли сторони поступаються чимось суттєвим із свого заради миру, дружби і тараньки. Тобто, десь ущімлюють себе. Ну, падаючи, зачіпляються чудом за балкон. Чудо болить, але не розбився, залишився живим і в коаліції.
У Шмушковича в Подільському районі величезний бізнес, фінансові інтереси + виборчий округ, який страхує його свояка Гончаренка від тюрми. Йому, мей-мей, є що втрачати. І от Шмушковичу, аби не втратити це, конче потрібна своя людина-маріонетка на чолі району. Це для нього питання життя і смерті.
Натомість у Одеському районі в нього нічого не має. Нафіга йому той Одеський район? Йому потрібен лише Подільський, Північ Одещини.
Так ось, за усе своє багатство і свободу Міша Шмушкович віддав Гриші і "Слузі народу!" - н і ч о г о! нуль! Шикарно торганув повітрям!
Зі Шмушковича можна було зняти усе! Він готовий був платити набагато більшу ціну! Гриша, ну хто так торгується?! Горе ти в єврейській сім'ї...
От по цій логіці, або Гриша Діденко нічого не розуміється в політичних торгах і стратегічних моментах обісраності Шмушковича, або вводить нас усіх, в першу чергу своє керівництво в Києві, в оману. І справжньої ціною був не політичний компроміс, а пару пачок хрустких зелених купюр (Мойша вміє прокручувати гешефти) Що найвірогідніше, за нашою оцінкою.
А тепер до головного, де сміх і сльози, гріх і фарс, гарматне м'ясо і змій-спокусник для кандидатки.
Розуміючи усю важливість отримати посаду голови Подільської райради для себе, клан Гончаренко-Шмушковича виділив Софочці Ходюк по 5 тис. доларів на підкуп кожного кандидата. Тобто, голос кандидата "за" вони оцінили у 5 тис. доларів.
Контролювати чесне виконання (бо депутат гроші узяв, а проголосував серцем) вони вирішили гібридно. Тут і видача разом із сумою певної ручки, з відмінним кольором чорнил, аби перевірити, хто як голосував, і написання у квадратику замість галочки чи хрестика першої літери свого прізвища (закон це не забороняє) та ініші вигадки запаленого Мішіного мозоку. Контроль серьйозний, ставки високі, попереду маячить тюрма і бідність.
Але від трагедії високого накалу до фарсу повного облажалова один пук Софи Ходюк. Вона, дійсно, намагається підкуповувати депутатів інших фракцій, пропонуючи їм ... 500 доларів! (Інформація достовірна, із декількох джерел!)
Уявіть собі, з кожної порції назначених для депутатів хабарів, вона краде собі у кишеню 90%! Пропонуючи депутатам лише 10%. (Тобто, 4500 доларів у власну піську, 500 доларів відаю тобі, небоже, тобі так гоже!) Тобто, дівчинка не втрималась і вирішила заробити ще й на цьому! І ви думаєте вона не буде красти на посаді? Якщо вже лапошить своїх хазяїв? І зневажає колег, вважаючи, що їм і 500 доларів від пуза вистачить. Смішна дівчинка забула, що більшість депутатів райради то солідні і заможні люди, а не, як вона, жадібні голодні задрипанці.
Отакий тераріум являє собою партія "Європейська солібездарність"! Отаких тупих і воровитих своїх представників вона просуває на керівні посади в Україні!
Усі розуміють, що Сонька Ходюк (Сонька Золотая Ручка, як називають її у Куяльницькій громаді) буде лише сидіти рівно на жопі кріслі і поважно розмухувати щоки, ховаючи за ними вкрадені долари, а керувати районом, вірніше грабувати район, буде Міша Шмушкович, затятий невиліковний шахрай і кидала.
В Подільській райраді є дуже багато фахових людей, спеціалістів із досвідом державного управління. Є гідні люди в усіх фракціях, крім Європейської Солідарності, там тільки вори і бариги. Чому голова облради, Шмушкович, Маланюк нам тицяють оцю дівчинку-колгоспницю, яка нічого не вміє, як красти, яка три роки була замом Паламарчука і вони разом вкрали у Куяльницької громади 71 млн. гривень (за данними Держаудиту) Невже цими депутатами буде керувати малолітня воровита доярка?
Зараз обирається людина, яка 5 років керуватиме величезною територією, рішення і діяльність якої будуть впливати на долю сотень тисяч людей, наших земляків. Не можна це легковажно віддавати на відкуп пройдисвітам, навіть якщо цього потребують інтереси коаліції "Мойша+Гойша".
Журналисты издания Полиграф.НЕТ неоднократно проводили расследования и делали публикации о роскошной жизни Паращенко, в них мы подробно рассказывали, что не может простой бизнесмен из маленького села честным путем заработать такое богатство. Напомним, ведь только автопарк Паращенко с Роллс Ройсами и Ламборджини стоит несколько миллионов долларов,не говоря уже о его поместьях построенных в виде театра.
Но внимание страны привлек не сам факт обыска у чиновника, этим сейчас никого не удивишь, но его дворцы и то в какой «роскоши» и безвкусице он живет. Абсолютно всё поместье у Сергея Паращенко отделано в золоте и мраморе, такого количество позолоты, мы честно не видели даже в Арабских странах, тут становится ясно, что с владельцем явно что-то не так. За комментарием мы решили обратиться к известному столичному врачу-психологу Андрею Козубенко.
"О вкусах не спорят. Каждому своё. Но, если учесть, что этот дворец находится в стране, где люди голодают, да еще и принадлежит чиновнику, это вызывает вопросы. На мой взгляд, у владельца явное расстройство психики. Отчетливо виднеется «мания» или «бред величия». Простыми словами это - бредовый тип самосознания и поведения личности, выражающийся в крайней степени переоценки своей важности, известности, популярности, богатства, власти, гениальности, политического влияния, вплоть до всемогущества.
Вы посмотрите на его кровать, которая тоже отделана золотом и бархатом. Это значит, что человек не может расслабиться даже во сне. Отходя ко сну, он хочет быть уверен, что он богат и велик. Почему вы думаете, что на таких золотых кроватях раньше спали короли и герцоги?! Абсолютно по такой же причине. Этим интерьером Паращенко хочет показать всем окружающим, что он человек «голубых кровей». Не удивлюсь, если в его селе до сих пор крепостное право.
У данного человека детская или юношеская травма, связанная с тем, что ему мало уделяли внимание, возможно считали бедным, возможно у него были проблемы с женщинами, именно поэтому сейчас он самоутверждается таким образом. К сожалению, в нашей стране и не такое возможно… Я думаю, что интерьер арабских принцев или Короля Монако намного скромнее, чем у Сергея".
Останнім часом, із зміною політичних політичних писків на убогій палітрі Півночі Одещини, усе більше в наших краях став відблискувати мармизою, а не тільки бути рейдером та колгоспним хуліганом, ліпецький політичний діяч Саша Маланюк.
Відомий раніш лише від'йомом чужих врожаїв у сусідів-фермерів, посівами своєї курурудзи поверх чужої насіяної, підвозом мешканців з Ліпецького, переважно вчителів, піглеглих його матінки, на мітинги на захист Пітака, відпочинками у сауні згорілого "Вінтажа" разом з тим же Пітаком, звинуваченнями у позашлюбному батьківстві, катанієм Гриші Діденки на своїй машині на п'янки-гулянки в свої ліпецькі покої, англо-саксонським прізвищем своєї бабусі - Лібхєрр, невідомим походженням стартового капіталу та "прочімі шалостями нєхорошімі" зараз Саша став таким поважним гусем, що не усілякій свині він і товариш.
Настільки не товариш, що навіть його кум Руслік Пітак у своїх видатних відеозверненнях називає його із лагідною зміїнною посмішкою "Сашенькой".
А це дорогого вартує! Бо ласкаво-зменьшувально Руслан Іванович називає тільки дружину - Владиленушкою, бринзю - бринзюшкою і Маланюка - Сашенькою!
Після того, як Саша щільно похороводив у штабі "ЗЕ!" на гроші Албанського, він успішно обрався до Одеської обласної ради шляхом підкупу виборців та іншими тисками на своїх земляків-ліпетчан. Тепер він "біла кость" і "столична масть", і ніс - в тютюні. Хоча тепле з мокрим і волохате з квадратним досі плутає і порівнює.
Саша приїзджає в Подільськ роздавати чудесні поради і цінні вказівки із тієї ж табакерки, де ніс його ночував. Але приїздить він тепер на авто за 100 тис дол. із охоронцями. Бо цяця! Це його, звичайно, характерізує, бо, як ми усі знаємо, тут і до Фрейда не ходи: чим дрібніша шістка - тим більше понтів!
Але психічні проблеми Сашиного самоствердження хай цікавлять психологів з дієтологами, а нас з його короткої біографії цікавлять лише: звідки гроші? І хулі ти сюди приплентався?
Редакція КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ провела своє журналістське ретельне розлідування і достеменно з'ясувала усі деталі Сашиної загадкової біографії де мухи таки їблись що аж гай шумів!
Почнемо з того, що юнак з Ліпецького Саша Маланюк в одних штанах поїхав вчитися в Одесу. Через певний час повернувся із великими грошима невідомого походження, викупив у Вані Стрелі найбільше фермерське господарство "Нива+", став господарювати, потім примкнув до команди Олексія Гончаренко і БПП, потім подружився і покумився з Пітаком, потім поліз в політику і переметнувся перед місцевими виборами до "ЗЕ!" команди, подружившись із мешканцем Донеччини Гришою Діденком, і в результаті нехитрих, але затратних маніпуляцій став депутатом облади.
Як бачимо, у цій мозаїці не вистачає багатьох пазлів. І саме тих, що пояснюють успішність, походження грошей і неспівставимі із доходами витрати.
Ми заповнимо ці пробєли.
Не будемо перевантажувати мізки наших читачів аудиторськими документами і схемами злочинних зв'язків і оборуток, просто розповімо, що ж там насправді відбувалося за кулисами маланюковської офіційної біографії.
Словом, аби якось вижити в Одесі, Саша Маланюк торгував пиріжками біля студентського гуртожитку. Звичайно, на пиріжках він на "Ниву+" заробити не міг, як він це розповідає. Студент Саша, як і багато хто із студентів, продавав свої паспортні дані певним фірмам-одноднівкам заради заробітку. Тобто, оформлявся там зіц-председателем. Стрімка бізнес-біографія персонажа розпочалась зі вдалої оборудки по торгівлі власним паспортом в студентські роки - саме тоді на нього одеські дядьки оформили торгівлю бубликами і пиріжками під одеським Політехом. Робота непильна. Хтось піздою торгує, хтось паспортом.
Потім на Сашу почали оформлювати інші фірми в інших сферах бізнесу. І справа пішла - наш зіц-председатель Фунт почав очолювати і інші бізнеси одеських бізнесменів - це і торгівля зерном, і нафтопродуктами, і послуги в портах, і розмитнення товарів, і навіть сонячні електростанції.
І весь цей калейдоскоп фірм, де персонаж засновник/директор/голова - розкидані по всій країні. І види діяльності різні! Ну прям гуру бізнеса. А, насправді, Маланюк як був підставною особою, так і залишився. Хоча вже не просто зіц-председатель, а зіц-председатель Фунт!
Але все одно - заробітки невеличкі. Поки Саша не зустрівся з тими, хто відправляє на експорт "чорне" українське зерно.
Схема проста. Фірма-експортер відправляє за кордон зерно, для цього їй потрібне своє фермерське господарство. Але, звичайно, в потрібних кількостях це господарство зерна виростити не може, тому скуповує "чорне", не своє зерно, у місцевих дрібних фермерів. Маючи, наприклад, 30 з гектару рапортує про рекордні 100 з гектару! Усе, зерно легалізоване! Можна відправляти в Емірати.
Є схеми-оборутки, де кількість врожаю безсовісно применшують, а є, де так само безсовісно, збільшують. Тільки в першому випадку Фунти не потрібні, а в другому потрібні.
От Саші дали гроші і прислали купити "Ниву+", аби через цю фірму бізнесові поставки і налагодити.
Грошова частка Маланюка, звичайно, суттєво виросла. Бо тут вже реальний бізнес, а не просто торгівля паспортом. Але Саша все-одно лишається напів Фунтом, бо його розходи. у тому числі і на політичні компанії і підкупи, неспівставні з доходами його фермерського господарства.
А чому продовжують авторитетні дядьки вкидати гроші в політичну розкрутку Маланюка, ми зараз пояснимо.
Фірми справжніх господарів Саши Маланюка, а це цікаві одесько-чорноморські бізнесмени, які користуються тіньовими москальськими та донецькими капіталами, повязані з азербайджанськими нафтовими бонзами, міжнародною єврейською мережею торгівлі зерном та місцевими портовими хлопчиками, які вміють правильно розмитнити будь-що в портах Одеси та Чорноморська, - нарешті дійшли і до смачних бюджетних тендерів!
У цьому році афільовані фірми виграли декілька державних тендерів у портах Одеси і Чорноморська. А бюджетні кошти це серьйозні гроші, і серьйозна справа! Потрібні свої люди у політиці і владі, які будуть лобіювати, відстоювати, кришувати.
А тут вибори - і вирішили господарі, що пора його всунити до облради - доказав, що не дурень, і місцевих своїх землячків може розвести на голоси за недорого. Голоси до облради у Ліпецькому купити набагато дешевше, аніж в Одесі. Масть випала Саші-босфорщику!
І прикривати розпил бюджету з позиції депутата Саша може й справиться. Та й з Гришою зумів задружитися!
От і став наш ліпецький Маланюк ... регіональним політиком... На побігеньках у серйозних дядьків.
Але лишився Фунтом!
І понтовиком.
Тож, це не ті молоді політики, яких анонсує нинішня влада, це прислуга старих авторитетів, схематозників і феодалів.
Албанський із Маланюком на передвиборчих зустрічах розповідали, що у них є ідеї, нові підходи, європейські рішення, а на повєрку у них є лише "чорне" зерно!
Вони не нові, вони - дрібнота! Що роздувається, як та жаба через голку олігарха, лише перед народом.
Щоби лохотрон не закінчувався.
Кажуть, що у зв'язку з недотриманням санітарних норм у ресторані "Фрегат", пацюки, які там живуть великими зграями на складі, кухні і у залах, досягли вже розмірів піврічних поросят. Тому власники "Фрегату" вирішили потруїти пацюків тими продуктами, які вони відсилають у школи і дитячі садки Подільська!
Але в результаті цієї хімічної акції загинуло багато навколишніх котів і собак!
Трупи тварин підбирали працівники "Фрегату". Мабуть, м'ясо котів і собак пішло на котлети та інші вироби із м'яса, що подають у ресторані "Фрегат".
Скоро новорічні свята, і от власники "Фрегату" вирішили запастися продуктами для своїх ймовірних гостей.
Подільчани, пам'ятайте: дохла собачатина - погана котлета! Дохла кішка - поганий віденський шніцель! А стейк із будь-якої екзотичної тварини, що вам запропонують, - то впольований на кухні пацюк!
Живодерам із "Фрегату" треба покінчити із небезпечною антисанітарією в ресторані, побудувати каналізацію, перестати пестити, селекціонувати і розпліднювати пацюків для кухні, виносити сміття і відходи у належні, побудовані містом, місця і, врешті-решт, оформити документи на право вести ресторанну діяльність. І ще, хоч іноді, мити руки!
Бо зараз цей "Фрегат" виглядає і працює як задрипаний гадюшник!
Про проблеми перебування та існування інших небезпечних для людей комах, плазунів, змій, ящірок та тварин у ареалі ресторану "Фрегат" ми розповімо у наступних публікаціях. Буде страшно! Але ще страшніше переступати поріг цього гадюшника!
Кримінальник наркоман Майтала вирішив написати листа Святому Миколаю і попросити в нього подарунка на Новий рік.
У своєму листі кришнаїт Майтала пише:
"Деда, падари мне на новай год 375 грамов герыча, а то грибы уже есть не магу, а траву усю менты казлы забрали, гаварят шо запрещено! Я был увесь год паслушным Албанскому, Маланюку и Гарику мальчиком. За долю малую делал всё шо мне гаварили и малился харе кришна каждый день. Хачу ширятся от пуза..."
Зовсім йобнувся цей висушений наркоман у наркотичних загулах! Виборча компанія закінчилася, штаб Албанського перестав підганяти йому наркоту у мега кількостях, ось цей йолоп і вирішив звернутися чи то до Святого Миколая, чи то до Діда Мороза!
Із безпосердністю дегенерата він погрожує Святому Миколаю:
"... А ежели ты старый не паложиш куда нада закладочку то я напишу, что твая внучка Снегурачка блядь! И шо она сосёт у Янчевского. И скора родит от Петака!..."
Також у своєму листі Майтала остаточно впадає в істерику і погрожує Святому Миколаю, що він перестане у нього вірити і напише на нього донос депутату Маланюку, "каторый очень хароший и багатый!..."
"... А ищо ежели тваи алени не принесут мне герыч или кокса то я буду верить в Святую Маланку, и мне Саша Маланюк абещал на Маланку падарак зделать, целый пакет атличнава колумбийскага кокаина абещал на Маланку падарить, в порт уже завезли. Но гаварит верь только в Маланку! Буду петь щедровки: прилетел Хари Кришна, порашок расыпал...! Так шо думай старый хрен Мароз! А то станеш порохаботом, как Гончаренко и эта пизда Палиту, каторая тоже сасёт у Янчевского! И я митинг против тебя со Скулей арганизую пад прокуратурай. Парфирыч абещал, шо дело на тибя аткроет, Парфирыч тоже хароший...А Албанский плахой, он мне в последний раз вместо герыча муку падсунул, ту шо он зажал липечанам на выборах. Теперь у миня в живате калабок. Скора ражу..."
Також він згадує у листі свого друга-подєльніка збоченця-маньяка Віталіка Левицького, бо той свої прохання до Діда Мороза завжди підписує чужими іменами, за звичкою, і вже більше сорока років отримує від Діда Мороза віртуальний хуй.
"... А ищо мой друг, мамкоёб Левицкий, каторый хоть и называет в разгаворе с Игорем Барисычем меня мелким бандитом и пидаром, дал мне очень ценый савет, написать на тибя в лигу ЛГБТ, патаму шта миня там уважают и резиновый член пришлют, каторым я чесно паделюсь с Левицким..."
Отакі у нашому місті передсвяткові справи.
А ми можемо лише порадити Майталі написати у Спортлото и змінити напрям свого кримінального бізнесу - почати красти курей. Бо куриця, вона хоча й не куриться, але непогано їсться!
Піднята шуміха навколо обшуків у маєтку Сергія Паращенка затулила ще одну не менш значущу подію.
У неділю пройшли обшуки у Михайла Шмушковича, головного організатора і автора антипрезидентської компанії Олексія Гончаренка, друга голови облради Гриші Діденка, якому була віддана бюджетна комісія облради. Тобто, у головного бюджетника області проводять обшуки за фінансові махінації.
Обшуки вдома і на роботі проводили ДБР та СБУ.
Але чомусь сайт "Думская", відомий усім як "зливний бачок", не повідомив громадськості про цю подію, про обшуки правоохоронців у їхнього шефа. Мішу від'їбали тихо.
Щоправда, у дружини Міші Каті Лакєєвої сталася істерика, але ні правоохоронцям, ні Шмушковичу до такої ситуації не звикати. Катерина любить повередувати за казенний рахунок. Таксі "Бонд" одразу привезло їй заспокійливе із секс-шопу. Хоча заспокійливе потрібно було Міші.
Тим часом голова облради Гриша Діденко продав Шмушковичу і Гончаренку Північ Одеської області (Подільський район) за частку "малую" (одноразову фінансову допомогу у власну кишеню)
Гриша особисто приїздив у Подільськ, аби тиснути на депутатів, щоби вони обрали головою райради представницю партії "Європейська Солідарність", підлеглу Шмушковича і місцеве опудало, Софійку Ходюк. Мабуть, Гриша, зачарований блиском зелених купюр, забув, що він представник зелених у політичному вимірі. І що зелений колір має асоціюватися у людей не з американськими купюрами, а з командою Президента.
Незабаром сесія облради. Ми думаємо, що ми усі побачимо, як гроші платників потечуть на проекти Олексія Гончаренка і Михайла Шмушковича, себто на проекти партії "Європейська Солідарність", на агітацію проти Президента Зеленського і реванш Підорошенка!
Саша Гуйван запропонував нам розстріляти Шмушковича. Сказав, якщо ми дамо згоду, то в нього є специ, які зроблять це протягом 4 днів.
З одного боку – Шмушкович неприємна особа, а з іншого – хто потім утримувате Лакєєву?
Хунта на себе такі зобов'язання взяти не може!
Обслуговування жопи Лакєєвої Шмушковичу як рік за два нараховується, де ще такого раба на галерах знайдеш?
Нарешті, діюча влада збагнула, що втратою рейтинга президента Зеленського і партії "Слуга народу" скористається у першу чергу ОПЗЖ. Що саме ОПЗЖ забирає у них виборців і є головною небезпекою на майбутніх виборах.
Для цього було вирішено позбавити ОПЗЖ будь-якого доступу до влади, відповідно до фінансових та інформаційних ресурсів. Тобто, не брати в усіх радах фракцію ОПЗЖ у владну коаліцію.
Розпорядження пішло по областях.
Яскравий приклад цього ми побачили у новоствореній Одесській обласній раді. Де найбільшій фракції дали "от ворот поворот" і влада навіть пішла на домовленності із Шмушковичем, який є організатором істерії проти Зеленського на території усієї області. А "За майбутнє!" не узяли у коаліцію, бо лідер фракції Сергій Паращенко мав великі апетити, хотів бути головою облради. Але лідер "зелених" Григорій Діденко чудово розумів, що Паращенку і його банді не можна давати жодних посад, ані голови, ані заступника, бо усі навчені досвідом: їм дай палець - по руку відкусять! Тому Серьйожа із братвою примкнули до вигнанців ОПЗЖ. Було дивно дивитися, як провладний Шмушкович штовхав у бійці сина Паращенка Сергія! Це вже навіть не ярмарка марнославства, це ярмарка цинізму.
Вибори у Подільській райраді відбудуться завтра і будуть відбуватися у відповідності до вказівок правлячої у країні верхівки. Тобто, фаворити від ОПЗЖ Коваль і Карауш не мають аніяких шансів (та й не посміють йти проти волі президента і губернатора) Більшість зможуть сформувати 3 фракції і відповідно через хуй буде кинута або Європейська Солідарність, або "За майбутнє!". Враховуючи сьогоднішні обшуки у житлі та на роботі у Сергія Паращенка великі шанси опинитися вигнанцями мають саме вони. Хоча можуть бути і четвертими, у якості ні на що не претендуючих овечок. Головне: аби не розстріляли!
Нагадаємо, що нинішня райрада перебиратиме на себе функції облради і наступні 5 років керуватиме таким крупним адміністративним формуванням, як Подільський район (колишні об'єднані Подільський, Балтський, Кодимський, Савранський, Любашівський, Окнянський та Ананьєвський райони)
Швидше за усе, переможе на посаду голови Подільської райради представник партії "Батьківщина" чи "Слуга народу!". Прізвища зараз уточнюються.
Наша редакція дуже пильно слідкує за подіями у культурному житті нашого міста, нашої держави Україна і решти світу. А коли вони співпадають ми страшенно радіємо і намагаємося ознайомити з цими подіями наших шановних читачів.
Так ось наш земляк відомий і видатний письменник Олександр Ярошенко (Янгол) почав писати нову збірку новел циклу "Жахи нашого містечка". Частина з них вже опублікована в Інтернеті.
Ми, звичайно прагнемо ознайомити наших шановних читачів з видатними подіями в культурі, тому, щоби їм самим не вишукувати, зібрали для них у одній публікації вже відомі оповідання циклу "Жахи нашого містечка". Відпочивайте культурно і читайте найкраще! Смачного і веселого вам читання
Жахи нашого містечка
Чому сталася авіакатастрофа лайнера Київ-Мумбаї? Тому що у нашого Миська була схильність до поганих жартів. Купив він у секс-шопі гумову жінку, відрізав їй голову, залив внутрішню частину ретельно гіпсом і возив із собою у валізі. Митники в аеропортах завжди жахалися перевіряючи його речі, до серцевих нападів доходило. А Мисьо із спокійним виразом обличчя, без ком, лапок і двокрапок, розповідав, що це голова його коханої дівчини Орисі, яка померла, але він не може й хвилини без неї, от і забальзамував її голову, щоби завжди була поряд. Черговий митник теж виявився психом. Його дівчина Галя працювала авіадиспечером. І коли наш Мисьо злітав у Мумбаї, митник Гриша пішов і відволік Галю лоскотанням певних частин її тіла. Загинуло 226 пасажирів, серед них жартівник Мисьо Вершигора, мешканець нашого містечка.
Жахи нашого містечка. Як дядя Юхим воскрес на хвильку
Коли дядя Юхим помер, ну там від ругані тітки Горпини, що завжди була чорноротою проти своїх дітей і родичів, то його партнер Руснак вирішив зробити йому пишні похорони. Бо дядя Юхим не тільки був відомим у місті бізнесменом, але й ще превеликим волонтером АТО. Дядя Юхим не жалів грошів і жару свого серця для АТОшників. І от коли його облаштували у золотій труні, як того негра в Америці, потягнулися скорбящі, які, як виявилося, дядю Юхима за життя любили, а не підставляли. На 47-мій хвилині, покійник дядя Юхим не витримав, встав і сказав, що він думає з приводу цих підорасів у черзі. А потім спокійно помер.
Жахи нашого містечка
Орися Кульбабенко подарувала Миську Вершигорі путівку на 10 днів відпочинку у Мумбаї. Орися не любила Мисьо. А як можна любити чоловіка у якого бородавка на яйцях? Вони не були коханцями. Просто одна із подруг розповідала. І тому домагання мандрівника Мисьо одружена Орися сприймала, як особисту образу. Орися одружена й викохувана найбагатшим бізнесменом нашого містечка Йосипом Погодіним і вважала, що слиногуб Мисьо дискридитує її навмисне, і ще ця історія з головою. Вона замовила своєму мумбайському коханцю вбивство Миська, а тут ця історія з авіакатострофою, не долетів. Явно підла Вєрка наврочила із заздрощів, аби не було у Орисі щастя
Жахи нашого містечка
Коли наш земляк славний Моїсей Григорович Дуженко прибув у Нью-Йорк, то випадково з'їв афроамериканця. Ну от не розбирався він у екзотичних кухнях і не знав, що між вихідцями з Ефіопії та вихідцями з Нігерії точиться така запекла війна. Його донечка Зорислава Моїсеївна Прибутько була проти прогулянок 86-річного батька вулицями Нью-Йорка, знаючи його недоречну хвацькість. Оця хвацькість і козацький гонор і стали причиною шлункового отруєння діда Моїсея. Бо, повівшись на елегантну жопу ефіопки, він таки зайшов у цей генделик. А там, звичайно, перепив алкоголем усіх шоколадних і виграв "страву від кухаря"! Колись Моїсей Григорович Дуженко чув від свого побратима Славка Понєлунка, що був військовим радником у Ефіопії, про харчовий екзотизм і оригінальний смак ефіопської кухні, тому жер повільно і вдумливо. А от про беспощадну війну нью-йорських африканських кланів він нічого не чув, тому з'їв бідолаху Мумбу-Трахтора під дивним соусом і не поперхнувся. Ну просрався, діду Моїсею, та й козакуй далі!
Жахи нашого містечка. Про мумбайського коханця Орисі Кульбабенко
Чорний був чорт, як Аваков. Орися не вперше повезла свою п...зду за кордон на відпочинок. Йосип, її чоловік, обслуговував так, що за кордоном доводилося відпочивати.
Але тут нахаба виявився дурнуватим. Чотири дні Орися плювала смачно на його виставлений х...й, примовляючи "Ізиді", і сиділа собі у шезлонгі. А на п'ятий день подумала: "Ні в кого з дівчат нашого містечка не було чорного х...я. Тож чому ж не забити першість? Хай мавпа порадіє". Старанність власника готелю Орисю не вразила, але Алім Першород закохався по самі свої дрібні каштани, навіть найняв дві роти кулеметників, аби вбитити Мишка Вершигору. Зараз Орися вражає мешканців містечка дзеленчанням діамантів в усіх відкритих частинах свого тіла і підозрою про скарби у невідкритих.
Батько Аліма принц Орай каже, що Аліма треба лікувати батогами. Орай ще не бачив жопи і цицьок Орисі, то невдовзі буде історія
Жахи нашого містечка
Ну ото наш колишній начальник міліції Володимир Микитович Микитченко привіз з Молдови труп начальника їхньої тамтешньої районної міліції і поховав крадькома. А халепа трапилася несподівано. Переслідували вони втрьох, він, Мельник і Чіпельник, бандита-курокрада Могилевича, який тікав відомими йому контрабандними стежками, і не помітили, як опинилися на півночі Молдови. Ну, звичайно, пішли представитися місцевим мєнтам. І от на біду не змогли зрозуміти, де ім'я, а де прізвище у місцевого товстопузого начальника. Корнеліус Миколайду. Так він Корнелій чи Миколай? А Миколайду Корнеліус особисто викликався схопити курощупа Сьому, бо такі рано чи пізно погіршують йому статистику у районі, залазячи на молдавських баб, а потім відмовляються одружуватися. Не знав Корнелій-Миколай, нащадок Овідія, що Могилевич стріляє по-македонськи, з двох рук і затулив своєю могутньою жопою приціл Микитовичу, а Микитович, хоч і міліцейський вовчара, в цю жопу таки влучив. Ну треба ж було Корнелію-Миколаю благословити Микитченка і послати його нахєр в Україну, так ні, він почав погрожувати заслуженому вовчарі Володимиру Микитовичу Микитченко терміном у молдавській в'язниці і міжнародним розшуком. Довелося дострелити. Як потім вивозили труп через кордон у багажнику автівки, за кермом якої був Сьома Могілевич, то окрема історія. І от, не знаючи справжнього імені молдавського міліціонера, поховали його під хрестом на якому був надпис 41, бо Корнелій-Миколай сказав Володимиру Микитовичу Микитченко, що йому 41 рік виповнився. Пам'ять у Микитовича завжди була сильною
Жахи нашого містечка
Чому Міша Япончик натягнув на себе жилетку керівника оркестру, що мав його відспівувати?
Про те що застрелили Мішу Япона у нашому містечку усі знають. Інша справа як добивали покидька і взагалі його жахнули.
Євреї багато чого розповідатимуть, послухайте українську версію.
Коли їхній полковий бронепотяг, хоча що там називати полком, прибув на нашу станцію, то одеські биндюжні жиди побігли одразу красти і зовсім ігнорували готових до свавілля жінок. Звичайно, жіноча сотня повстала. Витащили з бронепотяга їхнього командира, а Мішка кричав що він лише музикант, ось жилетка свідчить,, але "Галя несе воду" заграти не зумів, тож був, вибачте, кастрований з усіма наслідками прямо у жилетці. Маруся Потебенько, потім багатодітна матір, разів зо п'ять стріляла у труп
Жахи нашого містечка
Уляна ніх...я не розуміла у свої 16 років тому й вийшла заміж за Авдотія Шолпану по першій єблі. Кончила 15 разів і думала, що так буде завжди. А потім, коли Автодій почав гуляти і зовсім не вівся на Уляну, Уляна дітям розповідала, що їхній батько машиніст, хоч Авдотій працював конюхом. Після трьох триперів Уляна образилася і закопала живого і п'яного Авдотія у Каразеївському ліску. Зара Уляна щаслива багатодітна матір, її тримає Гнат Порученко
Жахи нашого містечка. Пригоди нафтомагнатів.
Колись, ще за часів радянщини знайшли поблизу нашого містечка нафтове родовище. Ну приїхали там спеціалісти-дослідники, прикинули науковий прибор до носа, і з'ясували, що йде цей пласт, ця нафтова жила, аж у саму Румунію масними сіроводородними потоками тягнеться. А в Румунії румуни її і качають. Ну подумали, що жирно румунам буде, що не по Ніколає шапка, і що будемо ми теж розробляти і добувати. А то таскають наші каштани і не дякують. Хай конськими каштанами перебиваються, свої печі для обігріву топлять. Дізнався про це, згодом розстріляний, Ніколає Чаушеску і давай радянське керівництво благати: союзники по соцтабору, брати рідні, залиште нам цю нафту, нафіга вам стільки? У вас же у Західному Сибіру цього чорного киселя невтребеньки і з залишком. Не губіть мою економіку, вона і так вже на ладан дихає мені в потилицю! Ну законсервували розробку, та й забули про неї. Заросла місцина чагарем. Але не забув про неї Олесь Микитюк, колись інженер, а в 2014 році один із найбагатших людей нашого міста. Коли в країні настало безладдя-безвладдя, він тихенько почав розробляти скважину. Звичайно, офіційно не оформляв, просто платив кому треба, а кому треба він знав. Прибутки колосальні: ніяких податків, ніяких соціальних виплат, навіть Пенсійному фонду закуркулив. Словом, жирував. Румуни ж побачили, що добича нафти у них впала, заметушилися. Але тепер, після підлого відйому в України нафтових акваторій Чорного моря, до братніх почуттів не заапелюєш! Тож просто прислали двох агентів "Сигуранци", аби вони вбили Олеся Микитюка. Хоча ті спочатку хотіли підкупити місцевих правоохоронців, що їх, власне, і згубило. Тож дядько Олесь Микитюк виявився непростим і зробив двох гарячих румунів холодними. Але якщо щось знають двоє правоохоронців, то знає і свиня на хуторі П'ятихатки у дворі баби Варі. Тим паче, якщо правоохоронці люблять випити і послюнявитися з дівками на ставочку поблизу хутора. Словом, дізнався про це Порошенко, і, за своєю звичкою, вирішив віджати цей прибутковий бізнес. Не тільки ж йому собачі будки у Сірка і Бобика віджимати! Сидить зараз Олесь Микитюк у тюрмі, але не за незаконий видобуток нафти із потужних пластів загальнонародної землі, а за несплату податків з особливим цинізмом у якомусь своєму іншому бізнесі. Навіщо народу знати, що у нас є нафта? А незаконну нафту, вкрадену в українського народу, продає в Молдову фірма якогось героя-мінометника. Отій свині, що здала Микитюка, собачу будку у дворі баби Варі побудували, бо народ хоче у Європу!
Після вкрадення у бабусь і дідусів Куяльницької громади 71 млн. грн. за данними Держаудитслужби, Іудушка Паламарчук провернув оборудку з покупкою у Івасьова будівлі по завищеній ціні і корупційній схемі, а потім дійшов до крайнього ступені зловмисної зухвалості, і напризначав собі за крадіжки купу премій, доплат, пільг, які має йому виплатити обкрадена громада.
Мабуть, як кажуть представники правоохоронних органів, Іудушка вирішив, що він безмертний, і тому років 20 може спокійно відсидіти у тюрмі.
Ось що пишуть подільські журналісти про нові витівки голови Куяльницької селищної ради:
"Нарешті дочекалися, завтра має відбутись перша сесія Куяльницької сільської ради. В регламенті проведення першої сесії зазначено, що вона має бути закрита. Але за цей регламент мають проголосувати депутати.
Один з найцікавіших проєктів рішень першої сесії - це встановлення премії та надбавок Куяльницькому сільському голові. Цікаво, чому саме це питання необхідно вирішувати на першій сесії? Хіба цей проєкт рішення не має бути обговорений на профільних комісіях, які ще не сформовані? Питання без відповідей.
По проєкту рішення "Про умову оплати праці Куяльницькому сільському голові ", має бути встановлена премія в розмірі 100% за особистий вклад в роботу, та надбавка 50% за його особистий вклад в загальні результати роботи Куяльницької сільської ради. З результатами роботи можна ознайомитись на сайті Держаудітслужби.
З проектами рішень першої сесії Куяльницької сільської ради можна ознайомитись на офіційному сайті".
"Південний офіс Держаудитслужби закінчив запланований державний фінансовий аудит бюджету Куяльницької сільської об’єднаної територіальної громади, ревізії Відділу освіти Куяльницької сільської ради, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Куяльницької сільської ради Подільського району».
Під час аудиту виявлено численніі порушення у кількох напрямах діяльності громади. Як результат – проведено ревізії Куяльницької сільської ради та Відділу ЖКГ, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури.
Аудиторським дослідженням виявлені проблеми та недоліки при формуванні бюджету та його використання, а також факти порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат і неефективного використання ресурсів, на загальну суму 71 млн грн.
Значна частина земельних ділянок, що перебуває в комунальній власності громади, використовується без правовстановлюючих документів. Це призводить до безоплатного використання землі, втрати бюджетом можливих доходів, передусім від орендної плати і земельного податку. За підрахунками аудиторів такі втрати доходів становлять 11 млн грн.
Виявлені 16 випадків, коли умови договорів оренди земельних ділянок не переглядалися, незважаючи на оновлення нормативної грошової оцінки. Як наслідок, бюджет громади через це втратив півмільйона гривень.
Через брак контролю за повнотою та своєчасністю сплати орендної плати за землю за укладеними договорами бюджетом недораховано 1,6 млн грн.
Аналогічні порушення встановлені й при використанні орендарями водних об’єктів громади. Брак договорів оренди, сплата за заниженими ставками за наданими в оренду об’єктами призвели до втрати майже 700 тис. грн доходів.
Бюджет Куяльницької ОТГ втратив 18 млн грн через неефективне управління коштами та комунальним майном, що належить громаді, а також через безгосподарне ставлення до власних фінансових ресурсів.
Аудитори встановили, що в ОТГ наявне комунальне майно, яке не використовується (4,6 млн грн): придбані за рахунок субвенції з державного бюджету трактор, причіп, радіографічна рентгенівська система; а також утримується база відпочинку «Лісова», яка не працює.
Через неукладання договору співфінансування неефективно витрачені бюджетні кошти на суму 8,3 млн грн на утримання та ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.
Водночас з аудитом в ОТГ завершено низку ревізій, якими встановлені порушення, що призвели до втрат ресурсів громади, на загальну суму 6 млн грн.
Ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Куяльницької сільської ради виявлено фінансових порушень на майже 2 млн грн. Зокрема, виявлені порушення з оплати праці, списання палива без документів, які б засвідчили його реальне використання. Матеріали ревізії передані до Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Під час ревізії Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури встановлені фінансові порушення на загальну суму 1,6 млн грн. Левова частина – більш як 1,5 млн грн – невідповідність вартості та обсягів виконаних будівельно-ремонтних робіт на території району. Матеріали ревізії передані до Котовської місцевої прокуратури.
За результатами ревізії окремих питань Відділу освіти Куяльницької сільської ради виявлено фінансових порушень на суму 1,9 млн грн. Встановлено необґрунтоване списання вугілля; неефективне використання вугілля, необґрунтоване списання пального та продуктів харчування під час карантину, інші порушення. Матеріали ревізії передано до Котовської місцевої прокуратури Одеської області.
У КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Куяльницької сільської ради Подільського району» виявлені порушення з оплати праці, нарахування орендної плати та інші. Матеріали передані правоохоронним органам.
Матеріали аудиторської перевірки передані у Одеську обласну прокуратуру для належного реагування. Як тепер буде гончаренківський холуй Юрій Парфірич Тіора відмазувати Льошика? Чи Парфірич думає, що якщо він забрюхатив Мистиславську, то тепер він кум королю і сват міністру?
Поки вор, син і кум вора Олексій Гончаренко разом із Іудушкою Паламарчуком краде гроші на на дитячому харчуванні в школах я дитячих садках Куяльницької громади, його подєльнік Паращенко скуповує коштом облради маршрутки. Тепер стає ясно, навіщо Куяльницькій громаді автостоянка на 200 місць в Одесі, та й талант великого логіста Володі Осіпова не має пропадати дарма, бо Вова без маршрутки, що хуй без солі на столі у Іудушки Паламарчука. Усі у схемі.
"Сергей Паращенко заканчивает распил областного бюджета, и сейчас подчиненное ему КУ «Автопредприятие областного совета» во главе с Сергеем Карлюченко проводит очередной мутный тендер на поставку пассажирского автобуса.
По результатам электронных торгов выиграла фирма ООО «Автотрейдинг-Одесса» из группы «Атолл Холдинг» Олега Боярина, известного своими аферами с многомиллионными банковскими кредитами. Интересно, что тендерное предложение с указанием марки автобуса в документах фирмы отсутствует в принципе, но, судя по техническим спецификациям, это будет автобус Hyundai H-350. Облсовету он будет стоить более 1,3 млн гривен, хотя в автосалоне можно приобрести новый от 1,1 млн гривен.
Еще один интересный момент — буквально месяц назад КУ «Автопредприятие областного совета» уже проводило полностью аналогичный тендер, по результатам которого с конторой Боярина уже заключили договор на поставку такого же автобуса почти за 1,4 млн гривен. То ли Паращенко пытается за остаток отведенного ему на посту главы облсовета времени создать на базе облсовета парк маршруток, то ли с этими закупками что-то совсем не так, и дело не только в завышении цены".
Побачимо, чи відкупиться Серьожа на цей раз. Але, судячи з усього, його зливають. А ти не воруй!
Ну і вишенькою на торт цей коментарз Телеграму:
"В «графстве» Гончаренко воруют, причем тупо
Ревизия Госаудитслужбы выявила массовые нарушения в созданной Гончаренко под себя, любимого, Куяльницкой ОТГ. Там целый перечень на 70 миллионов гривен: и сдача в аренду земли без документов, и распил денег на закупку бензина, дизтоплива и угля, и «мертвые души» на зарплате — короче, все как мы любим.
Но отдельно нам понравился эпизод, в рамках которого местное управление образования продолжало пилить деньги на питании учащихся... во время карантина, когда эти учащиеся официально сидели дома, а в школах и детсадах их при этом типа продолжали кормить, списывая на это продукты и тому подобное.
Сумма там скромная, всего-то два миллиона, Гончаренко со Шмушковичем на один зуб.
Но важен сам факт: привыкшие к безнаказанности при Порошенко куяльницкие «гончаренковцы» вообще потеряли всякий страх.
И судя по тому, что пока им все сходит с рук, они таки что-то знают".