Представники Республіканської партії в конгресі США звинуватили уряд своєї країни в тому, що він не виконує обіцянки з постачання Києву нелетального озброєння; ці дані підтверджуються непублічним звітом адміністрації Обами, що був переданий сенаторам.
Про це повідомляє американська агенція Bloomberg, що оприлюднила копію документа та коментарі декількох посадовців.
"Є велика відмінність між тим, що обіцяли Штати в питання постачання нелетального озброєння? і тим, що було реально надане", - стверджує Bloomberg.
"США продовжує давати обіцянки, які ми самі ж не виконуємо. Ми не вважаємо, що обіцянки адміністрації Обами були дотримані", - заявив агенції сенатор Роб Портман, який є одним з ключових лобістів надання Україні летального озброєння. "Схоже, що уряд хоче лишитися в стороні в той час, як відбувається наростання насилля", - додав він...
За що я не люблю Обаму!
Я – український імперіаліст. Не тому, що я хочу бачити українських налигачів на кукурудзяних ланах Угорщини чи Парагваю. А тому що в інформаційному світі, яким стає наша земна кулька, іншої форми виживання народів, ніж Імперія, не існує.
Інформація – це всепоглинаюча річ. Як і Імперія. От вони й набудуть синтезу, як каучук, на потребу людству.
У плавильній печі сучасної історії загартуються сталлю лише очманілі від крижаного подиху моральної анестезії нації. Ті, кому пофіг викривальна інформація всесвітньої мережі, ті, чиїх душевних струн вона не чіпатиме – ті зможуть торгувати нею для тих, кому вона не байдужа, зможуть маніпулювати тими, хто соромиться своїх душевних ран.
Українці – це ті, кому ніякий сором очей не виїсть.
У нас нікчеми стають можновладцями. Пустопорожні жевжики – зірками шоу-бізнесу. Кожен зашкарублий конюх – "життя пізнав" настільки, що, почамрівши від пихатості й зарозумілості, гне кирпу, як буревій дерева.
Більш підходящої нації для створення Імперії в сучасному прозоро-безсоромному світі не існує. Засади співпали з потребами й викликами.
Імперії були різні: колоніальні, як англійська; тоталітарні, як російська; демократичні, як американська. Це всесвітні коханки-німфоманки, їхній нелегкий хрест – задовольняти всіх, окрім власного чоловіка, чи то пак – народу.
Перестаючи виконувати цю функцію – вони гинуть.
Америка вже давно не належить лише собі. Вона стабілізуючий чинник світової політики. Вісь добра з кулаками, суворий та пильний Санта-Клаус, всесвітній асенізатор.
Це розуміють багато людей, прибічників регульованого Хаосу ліберальної демократії.
Але, нажаль, цього не розуміє Барак Обама.
Я не люблю Обаму за те, що він не може вистрибнути зі своїх африканських містечкових штанців.
Коли на світовій арені йде битва крупних хижаків, тиранозаврів – він намагається бряжчати тотемами заміряння й злагоди, пропонувати випалити люльку миру й обмінятися на тиждень дружинами, аби вгамувати хижацькі апетити.
Згадується Бакатін, який здав американцям схему "жучків" в їхньому посольстві в Москві.
Обама – то і є американський Бакатін.
Хто сказав, що радянські постріли в холодній війні були не влучними? Просто ті залпи були не такими щільними. Але жертвами їх ставали не тільки Барі Голдуотер, Джеймс Форестолл та Джин Кіркпатрік, але й тодішній юнак Барак Обама.
А що ці поранення викликали різнорідні світосприймальні ускладнення – так то проблема духовної фізіології.
Коли в єврейський родині зростає хлопчик, який не мріє стати годинниковим майстром, зубним лікарем або міністром освіти, його називають "горе в єврейській родині". Але саме такі хлопчаки просувають літературу, космічну галузь, фізичну науку, театральне мистецтво й порнографічну індустрію тих країн, у котрих живуть.
Нажаль, кенійські родини не відселекціоновані пустелею до такого рівня сприйняття дійсності.
На жаль.
Чи можемо ми бути впевненими, що Америка зможе продовжувати виконувати свої місіонерсько-жандармські та ліберально-просвітницькі функції так само вдало, як робила це дотепер? Зберігати стійку рівновагу в тендітному світовому порядку, аби через проломи, які в ньому утворюють діячі на кшталт Обами, у світовій політиці не з'являлися нові потужні гравці – інформаційні Імперії, які матимуть свої інтереси?
Ні. Упевнені бути не можемо. Освіченого колонізатора змінив на посаді, за бажанням переважної більшості американців, недолугий вундеркінд-хлопчисько з тубільців. Куди заводять ідеї таких полум'яних дилетантів, ми, українці, дуже добре знаємо з нашої спільної з Росією історії.
Та то – проблеми американців. Ми поважаємо кожен вибір.
Але...
Світ усе одне зміниться. Тож хай він буде українським. Виходячи з вищеозначеного, шанси на це ми маємо. Докладемо до цього зусиль.
Сергій Левитаненко, спеціально для УП
http://www.pravda.com.ua/columns/2011/01/12/5776258/
...Як відомо, президент Обама представляє Демократичну партію США, тобто республіканці є його конкурентами у внутрішньополітичній боротьбі.
Оприлюднений агенцією документ не містить вихідних даних, але журналісти стверджують, що це – звіт про фактичне виділення Києву нелетальної військової допомоги станом на середину грудня. Рішення про виділення такої підтримки на суму $118 млн було ухвалене влітку.
Загалом не було поставлено близько половини обіцяного обладнання, стверджують в американському парламенті.
У відповідності до цього документа США обіцяли надати українській армії та прикордонній службі, але не надали низку найменувань техніки та апаратури, а саме: більше 100 броньованих машин Humvee, броньовані карети швидкої допомоги, системи очищення води, медичне обладнання тощо.
Також Вашингтон провів заміну деяких найменувань, запитуваних українською стороною, на інші, щоби виключити використання американської допомоги у наступальних операціях. Зокрема, приціли нічного бачення було замінено на прилади нічного бачення, а контрбатарейний радар далекого радіусу дії замінили на менш ефективний антимінометний радар.
Речниця Держдепу Джен Псакі підтвердила агенції, що наразі США поставило в Україну лише близько половини обіцяної допомоги. Однак у зовнішньополітичному відомстві Сполучених Штатів наполягають, що держава планує виконати зобов'язання.
http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/02/6/7030582/
Немає коментарів:
Дописати коментар