Бандерівська пісня "Оселедціо" позбавила цнотливості двох російських дівчат!

Ми хочемо розповісти вам сумну і страхітливу історію, яка має сенс та не має моралі. Бо "русскій мір" знаходиться поза межами координат здорового глузду. Яка в цім випадку може бути мораль?

Але історія настільки правдива, що кожен росіянин в неї повірить!

Отож, дві цнотливі рязанські дівчини приїхали у Львів, піддавшись на гачок бандерівської пропаганди, що у Львові - все спокійно, і генделики безпечні цілодобово.

Однієї ночі вони вирішили підсолодити лесбійське кохання високим мистецтвом, і почвалали до бандерівської ресторації "Криївка", де мав бути акапельний концерт і, взагалі, розрада.

Після того, як російськи дівчата пропустили сто п'ядесят водочки три рази, на сцену закладу вийшла бандерівка і заспівала на своїй бандерівській мові сумну пісню, про те, що її батьки вбивали безневиних російських солдатів, для цього їздили на Рязанщину, а їй із кожного відрядження привозили у подарунок двох-тьох рязанських немовлят.

Із яких вона випивала кров і робила опудалки, які потім продавалися у Піндосію, аби батькам були гроші на наступне відрядження до Рязанщини!

Зараз їй так шкода отих немовлят, особливо останнього, кривенького.

Так вона хвилюється зрозумівши наше братство, те що ми один нарід, що кров із своїх пила, а треба було із європейських геїв!

Що немає сили їй жити більше, православний люде (МП)!

І померла, бандерівська собака прямо на сцені! Або прикинулася, аби її не побили.

Дівчата плакали дивлячись цей виступ настільки, що після концерту зрозуміли, що від напруги вже не цнотливі!

Якже повернутися у рідне рязанське село, де цнотливість коштує цілу пляшку горілки?!!!

Отак, кохайтеся москалихи краще із частушками!

КОТОВСЬКІ ПАТРИЗАНИ радять усім подивитися геніальний фільм Девіда Лінча "Малхоллад-Драйв"! Збереження розумової цнотливості та колгоспних стереотипів не гарантуємо!