Мементо морі! Що кого і як чекає у Чистилищі і далі!

 Коли новоприбула душа потрапляє в Чистилище, її янгол одягає на неї довгі білі сорочки, одну поверх іншої. Скільки добрих справ зробила людина - стільки сорочок і надягнуть. Потім, на Страшному Суді, за кожний вчинений у земному житті гріх з неї знімають одну сорочку. Якщо сорочки усі зняті, а гріхи лишилися - знімають шкіру, і чорти тащать новоприбулу до пекла, на пательню або в казан, в залежності від важкості гріхів. 

Якщо сорочки на тілі лишилися, то душа продовжує далі свій шлях випробувань, аби потрапити до Раю. Чи лишиться навіки в Чистилищі.

Робіть добро безкорисливо. Утримуйтесь за будь-яку ціну від гріхів

Від Котовських Партизанів: ми впевнені, що Мурці Музичук одну сорочку дадуть. Усе ж таки доньку вона народила. Гріхів там, як мух на гімні! Як казав Азазелло: її побачать не тільки голою, але й без шкіри. Шкода, що трансляції з Чистилища не має. Ми б цю трансляцію увімкнули на нашому сайті. "Перший заступник мера Подільська у новому іміджі! Герлэн, шанель номер пять, мицуко, нарсис нуар". Шкода. Але повірте нам - так і буде, як ми описали.

Стосовно Свині Албанського, він піде на Страшний Суд голим. Добрих справ - катма, а гріхів - повний примус. Та й янгола свого у Албанського не має, нема кому, якби й було за що, сорочку одягати. А чорти, що його опікають - такі приколісти!, завжди люблять своїм підопічним підлу блюзнірстьку підставу влаштувати. А якщо це ще й Свинюка... ото познущаються.

Ну Дорофейчика Вовку, можливо, ошкурять прямо в Чистилищі. За те, що жив на хабарях і контрабасі. За те, що мародерив під час Священної для українського народу війни, і покривав російських шпигунів за гроші. Волоцюзі - по заслузі!

Стосовно бійців загону Котовських Партизанів. А ми - в броніках. Броніки - то як бронь. В Чистилищі бронь не знімається. Можна в броніках навіть в Раю ходити! Особливо, якщо твій Рай - Вальхалла і Асгард.

П.С. І наостанок, у якості життєстверджуючого елемента будь-якої можливої композиції, хочемо останнім штрихом зацитувати вірш нашого славетного земляка бійця-добровольця Добровольчого батальйону ОУН Олександра Ярошенка, друга Янгола:

Хто лежить в могилі,

Чує дивний дзвін,

Запах білих лілей

Відчуває він. 

 

Хто лежить в могилі,

Відчуває тишу -

Янголівські крила

Вітер не колише. 

 

Тим, хто у могилі,

Бджоли не гудуть,

Не плескають хвилі,

Чарку не несуть. 

 

Тож живи, кохана,

Тут, як у раю.

Інше все - омана!

Голову даю! 

Мементо морі!