четвер, 19 грудня 2024 р.

Про особу, яка теж не викликає ніяких підозр у Подільської Служби Божої (святі люди там працюють, як афроамериканці на плантації)

На прохання наших читачів, природженних естетів, ну як у фільмі Олівера Стоуна з Вуді Харельсоном і Джульєт Льюїс, ми публікуємо колишню статтю про лист відомої єгипетської мумії та природженної "регіоналки", яка закликала вбивати усіх, хто розмовляє в Подільську українською, а зараз вилизує сраку Свині, Натахи Хуйцеловської воїну-добровольцю Олександру Ярошенку, другу Янголу. Цей вірш, на мотив листа Тетяни Женьці Онєгіну, чомусь дуже сподобався нашим рафінованим читачам, тож, зважаючи на багаточисельні прохання і чисельні перегляди, робимо передрук.

Насолоджуйтесь:

Я к Вам пишу ещё на воле

И тру пизду своей рукой.

То нежно, то совсем до боли.

О Саша, ты мой дорогой!


Еблась я раньше, как паскуда,

И целовала в жопу Вить.

Я на коленях, как Иуда,

Прошу понять, прошу любить!


Мой Ярошенко ненаглядный,

Очарованье зрелых лет,

Вот исповедь честнейшей бляди,

Сердца немецкого куплет.


Сосала, было!, у начальства,

Ошибки юности моей

Я признаю, и, без бахвальства,

Скажу: блядина из блядей!


Но лик Ваш, очень западенский,

Пронзил мне сердце и пизду!

Вам не понять меня - по-женски

Я к сердцу Вашему иду!


Всем говорю, что Вы - бухандр,

И тру пизду кончая я!

Вы обнаглели, Александр,

Не замечаете меня!


На Вас в суды я шлю приветы,

Вас называю я козлом,

Поймите же на все про это:

Я - козочка, ну будь козлом!


Проходите Вы гордо мимо,

Плевать хотели на меня!

Я докажу, что я - Мальвина,

Перевоспитанная блядь!


Я представляю тебя голым,

Мой Апполон, Адонис мой!

Возьми в козацкую облогу

Немецкий замок, дорогой!


Я распахну врата пошире,

Я покажу таємний ход,

Предам и Моцарта и Шиллера

Лишь только выеби, урод!


Кончаю... Сашенька, плывёт

В моём сознаньи образ твой.

Я семьем брызну в небосвод,

Бо без тебя - сплошной запой.

От перемкнуло ригівську поблядушку... Ксерокс оригінала маємо в редакції.

Що додати? Дебілами, німфоманками і героями народжуються. Карму не змінити. Долю можна

https://kotpartizanen.blogspot.com/2017/07/blog-post_20.html


4 коментарі:

  1. У однієї губи вниз, у іншої уверх, ну дві клоунеси Бім і Бом, веселий рудий і сумний білий. Тварі, мародерять під час війни, кожна у своїй ролі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У них немає ні життя, ні ролей. Є просто глотатєльний рефлекс. І нижню дірку вони використовують для задоволення верхньої дірки. Я дала - мене погодували

      Видалити
  2. Да у одної з них губки уверх, у другої опущені униз. Хто переможниця, хто - переможена?)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Войцеховська давно визнала свою поразку перед Лєнкою, тепер просто облизує її руки, для пошуку залишків чорної ікри. Наснаги

      Видалити