Кримінальна хроніка Подільщини. Випуск № 3

На кордоні Подільського району хмари ходять хмуро і гави носяться.  Але більше небо застилає дим.

В Окнянській громаді, біля села Флора, палять стерню. Ну не оригінально. Локально пожежі виникають по усій Подільщині.

А от справжньою оригінальною пошестю стало для Окнянщини те, що мешканці багатьох сел, зокрема Антонівки, Топал тощо, звертаються до поліції із скаргами, що як іхні сусідки, так і окремі мешканці сел, розповсюджують про них "неправдиві чутки". Звичайно, неправдиві чутки це є плітки. Але чомусь вираз "неправдиві чутки" видається окнянцям більш вагомим. Складається враження, що до них на гастролі заїхав хтось із самозванних  подільських "громадських активістів", на кшталт Майтали, Левицького і Десятникова, і надав їм таких дурних порад за плату натуральним продуктом (конопля, бринзя, курячі окорочки, бо сало іудеї Десятников і Левицький та крішнаїт Майтала не їдять)

60-річний мешканець смт Окни вирішив покінчити життя самогубством, і з'їв декілька жмень пігулок проти тиску. Наче 15-річний хлопчик. Самовбивці-невдасі було надано медичну допомогу, від госпіталізації він відмовився. Допомога, швидше за усе заключалася у промитті шлунка. Клізма завжди повертає до тями найгарячіші голови. Із основних причин версій невдалого самогубства розлядаються дві: відмовлявся працювати на городі, і був доведений до відчаю шпинянням жінки, і друга безутішне кохання. Діду, якщо хочеш кохатися, "Каптопрес" краще не пий!

Також в Окнах трапляються випадки домашнього насильства. За словами жінки, чоловік прийшов додому п'яний, лаяв її нецензурними словами і намагався побити. Але потім втік. Мабуть, таки тюбетейка в нього в той вечір не на тому вухі висіла. Тож довелося тікати від жінки.

Ну й найгучнішою справою на Окнянщині виявилася та, де поліцейські були не тільки розслідувачами, але й фігурантами. Зі слів заявників із села Ткаченко: поліцейські (два чоловіки та жінка) перебували у нетверезому стані, чиплялись до молоді, які дуже культурно відпочивали, пшикали усім у вічі з газового балончику, а потім зникли у невідомому напрямі.

Окнянські поліцейські Д., М, і Р. у рапорті доповіли, що знаходились в с.Ткаченко Окнянського р-ну, по відпрацюванню матеріалів ЄО № 1722, які знаходяться в одного з них  на розгляді. При опитуванні мешканців, на одній із вулиць даного села, невідомі особи вчинили відносно вище вказаних працівників поліції конфлікт, а саме, виражались на державний орган поліцію та особисто них нецензурною лайкою. Дуже сміливі ці культурні молодики, щоби отак безстрашно ображати поліцейських при виконанні. Поліцейські теж люди культурні, тому зробили хуліганам культурне ввічливе зауваження. Це зауваження спровокувало молодих хуліганів здійснити штовханину, вони намагались нанести тілесні ушкодження поліцейським, що і змусило застосувати оперативнику Р. спеціальний засіб "Терен", після чого невідомі в кількості шести чоловіків розбіглись. Чомусь поліцейські не стали переслідувати і затримувати правопорушників. Словом, драма "Піф-Паф!", охотник и заяц, кто прав, кто неправ?

Звичайно, справжніх злочинів на Окнянщині небагато, але редакція КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ пов'язує це з тимчасовою відсутністю у лавах Окнянського поліцейського відділку сумнозвісної Олічки Мистиславської, при ній і стрілянини було вдосталь, і фермерів пресували по повній, і людей били до інвалідності і контрабас йшов щільним забезпеченим охороною потоком! Вміла поліцейська-перевертень ліпити горбатого. По п'ять-шість справ на місяць розкривала. Фальсифікувала своєю курячою лапою і втирала "очки" начальству, сподіваючись на підвищення і переїзд, бо називала Окнянщину "жопой мира". Сама ж Олічка Мистиславська не має ні жопи, ні голови, ні совісті

Ми ж, Котовські Партизани, любимо Окнянщину, край джерел, за його природню красу і археологічні багатства.

Шануймося, бо ми того варті!