Члени партії регіонів продовжують грабувати і винищувати український народ під новими владними прапорами!

У соцмережах, різних Інтернет-ресурсах і друкованих ЗМІ піднялася чергова хвиля хвалебних од місцевому керівництву і особисто далекоглядному (у цьому згоден, але не в плані розвитку громади) і перспективному голові громади. Недарма ж з бюджету (читай наших податків) виділяється так багато фінансування на висвітлення їх діяльності.

Внесу і я свою частку у цей хор.

Балтська ОТГ передова в Україні по знищенню середнього класу який ледь зароджується. Те, що середній клас має бути фундаментом будь-якої сильної країни, думаю, не викличе заперечень.

Візьмемо для прикладу сільгоспвиробництво. Фермерам одноосібникам важко конкурувати з великими агрохолдінгами з ряду причин:

1. Ціни на добрива, пальне, засоби захисту рослин, насіння оптові дешевше. Дрібні партії дорожче.

2. Можливості у одноосібників реалізувати продукцію експортерам в порти немає, тому вимушені продавати на місці на 20-30% дешевше.

3. Державна підтримка можлива лише для більш-менш великих підприємств, тому оновити технічну базу вкрай важко. Обробляючи 20-40 га не має сенсу реєструвати підприємство, бо податки будуть перевищувати доходи.

Якщо всі ці фактори скласти до купи, то велике підприємство заробляє чистого доходу з одного гектару у 2 рази більше за одноосібника.

Мілкі фермери і одноосібники обробляють менше 10% земель. Але і цього виявилося забагато. Тому щоб їх "добити" в Балтській ОТГ були підняті податки ув порівнянні з минулим роком у 2,5 рази.

Тільки вдумайтесь, людина яка обробляє 20-30 га і всю землю орендує сплачує податків і орендної плати близько 50% від того, що заробила. В якій сфері ще є таке? В нормальній державі чим більший бізнес - тим більші податки сплачуються у відсотковому значенні. У нас навпаки.

Потім будемо слухати радісні звіти з трибуни міської ради про перевиконання доходної частини бюджету.

Ще одне. Серед моїх друзів, знайомих, родичів, всі хто вміє щось добре робити, виїхали, або намагаються поїхати на роботу за кордон. Зрозуміло, що це тенденція стосується всієї країни, але у такому випадку не треба дивитись на світ скрізь рожеві окуляри, а називати речі своїми іменами.

А цілій армії сраколизів одне побажання, хотілося б щоб дійшло, що все у цьому світі пов'язане між собою. Наприклад аварія на буровій нафтовій платформі у Тихому океані і ціна на персики на Привозі. Навіть, якщо цього зв'язку і не видно.

Тож коли вам стане сутужно, то шукайте причинно-наслідкові зв'язки, будуйте логічні ланцюжки і тоді зрозумієте, що яким буде завтра залежить від вас сьогодні. І якщо думаєте "мене не торкнеться", то помиляєтесь. Торкнеться кожного.

Дмитро Калмацуй

https://www.facebook.com/remeslenic/posts/2107118712884441