Спонсори, як правило, вкладаються в молодих, розумних, харизматичних і адекватних. В усіх інших вкладаються лише їхні чоловіки.
Але у випадку коли у спонсора-чоловіка гроші скінчилися, а політик-дружина іще бадьориться, це може мати страшні наслідки для суспільства.
Зневірившись знайти спонсорів для своєї політичної кар'єри, а з певних пір Валерій Понепалюк вже не спроможний забезпечувати політичні амбіції дружини, Тетяна Понепалюк вирішила обмежитися розкраданням міського бюджету. "З невдячних подільчан хоч вовни жмут" - вирішила енергійна мадам і гайда з бюджетних кишень дріб'язок тирити, благо посада дозволяла!
Крала-крала. а щастя не мала! Бо вкраденим потайки у громадян не похизуєшся, як символом життєвого успіху! Тобто, "за неименьем гербовой бумаги - пишем на простой, за неименьем королевы - ебём дворника".
Так само Тетяна Понепалюк ніяк не може зрозуміти, що золотавий "Лексус" і телефон "Верту" це зовсім не символи царської влади, а намиста для аборигенів, в данному випадку для неї. Тому ніяк не погоджується віддати їх Осіпову В.О., згідно Мінських домовленностей, підписаних суддею Фабіжевським.
Символом влади є довіра. Місцевої еліти, місцевого електорату і місцевої активної фракції суспільства (пасіонаріїв). Нічого з цього Тетяна Понепалюк, як і увесь клан Понепалюків, не має.
Бо довіру неможливо купити за гроші і за обіцянки-цяцянки. За гроші можна купити ліжко в ПанДивані, але не сон, лікаря Жуковського, але не здоров'я, зв'язки із Гончаренком, але не дружбу, місце в Подільській мерії, але не на Небі.
Обіцянки теж не конають із такими величезними репутаційними втратами.
Але нуворіші Понепалюки, крім грошей і обіцянок, інших методів досягнення своїх цілей, в тому числі і політичних, не знають.
І ось гроші закінчилися, обіцянкам ніхто не вірить - залишилось тільки дерибанити бюджет, наче живеш останній день.
Так би бесславно і закінчилась політична кар'єра політичної актриси Тетяни Понепалюк у номінації "Дрібна воровка", аби не звернули на неї увагу темні сили, могутня закуліса, організація ЛГБТ.
ЛГБТ належним чином оцінила здібності Тетяни Степанівни називати чорне білим, її вміння політично і морально мімікрувати, видавати сепаратиське за українське і еротично любити владу та будь-яке домінування. Просто домінування без будь-якої поважної причини, просто заради курячого самоствердження.
ЛГБТ взяло Тетяну Понепалюк під свою опіку пообіцявши владу в Подільську (це, звичайно, їй вже обіцяли й Гончаренко-Шмушкович, й шахраї, що називали себе "генералами Майдану", потім усі просто взяли гроші й забули, але урок не пішов Тані впрок).
Натомість ЛГБТ висунуло свої вимоги до свого протеже: популярізація їхніх підарастичних ідей, зомбування подільчан своїми кольорами, використання психотронної та психотропної зброї проти Подільської громади, нейро-лінгвістичне програмування толерантності серед подільчан до ЛГБТ.
І, судячи з проведених вже у цьому дусі акцій, Тетяна Понепалюк дала згоду на співробітництво з ЛГБТ.
Першою акцію стало ліплення із снігу і гамна сніговика і чепуріння його кольорами ЛГБТ, руками безневинних дітей.
Нейро-лінгвістичним програмуванням зайнявся понепалюківський сайт "Маніак-Інфо", психотропною і психотронною зброєю нас нищитимуть депутати міськради (БПП і "Відроження"), а популярізацією на вулицях та дитячих святах займуться довговолосі тонконогі засланці.
Ось це і є та небезпека, яка очікує суспільство у тому випадку, коли хтось занадто амбіційний має можливість купити козу, але не має бажання, має бажання купити дім, але не має можливості.
Вони, як у данному випадку йдуть на будь-які угоди, навіть підписані кров'ю!, які суперечать інтересам громади!
Бо нехуй у нашому місті ЛГБТ робити!
Так чи вартує Подільськ меси? Судячи з усього, дехто з подільських чиновників вирішив, що так.
Понепалюки - перші сепари у Подольську!
ВідповістиВидалитиПонепалюки розкрадають бюджет, значить, вони - вороги України. Крапка.
Видалити