Острів Україна

З якого того самого дідька нас зваблюють Європою? Ми що, бики?

Розглянемо ситуацію не поспішаючи, на козацьку голову.

Де там оті принади, від яких не встояти? Хто з них нам приклад?

Осоружні хитрі банькаті хранцузи? Брудні, як на мій, хай і не взірцевий погляд, румуни? Чи ляське світосприймання для нас має виступити прикладом? Чи німці, які здали націю хвілосовів заради газу? Чи гішпанці, в яких крім Гассета й Лорки, шляхетних козаків не було? Про італійців мовчу: хоч і волохаті, але да Вінчі народили!

Єдиний надійний європейський приклад для нас – Англія.

А чому? – Тому що острів. Не надибала дерастії. Без пе.

Загальність, яка розлягається в нагальність розкорякою, козаків не влаштує. Ані за які позички.

Ми собі ціну знаємо. Вона, ціна – безмежна.

Україна має бути європейським островом. Це – питання місії, за неї усіх порвемо. Ми – не народ Середзем'я, ми – острівний народ. Острів без вод, нас омиває духовна практика. Винянчена тисячоліттями.

Бути українцем – то велика відповідальність. Перед собою, перед країною, перед Богом.

Це не питання крові, це – питання місії. Це – стан душі. Це питання виховання – і навіть не нас, а наших дітей! Але виховати можна лише власним прикладом! Більш ніяк. Тому непорядних людей я викреслюю із переліку українців.

Спробуємо осягнути місію. Намагаймося стати гідними її. Бо лише українське світосприймання має стати взірцем для людської цивілізації.

Працелюбність, порядність, самоповага, щирість – ось його основні складові.

Так, в кожній нації ці мотиви відчутні. Але ж ми стільки тисячоліть мучилися – хіба не для того, аби їх втілити? Хіба наша країна, Україна, не має стати блакитною мрією людства?

Хіба ми цього не гідні?!...

Від усіх КОТОВСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ: хранцузи грали підло, ми грали шляхетно. Ми програли. Усього для перемоги вистачало, крім бажання бачити нас, а не хранцузів, у Бразилії! Збірна хранції на чемпіонаті світу - то великі додаткові гроші для ФІФА, це чудово розуміли усі, у тому числі й арбітр. Хлопців шкода. Вболівальників шкода. Ну і нахуя нам ця двостандартна Європа? З одного боку гноми: путін із медведом, з іншого боку гноми: Берлусконні з Рибері, поміж двох купок гімна вибирати? Чи козацька це справа?!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!  Що нас має цікавити у французах, крім дуп іхніх жінок? Що нас має цікавити у німцях, крім дуп іхніх жінок! Що нас має цікавити у італійцях... Нє, дупи іхніх жінок нас не цікавлять - дуже схожі на чоловічі!

Завершити хочеться цитатою з Ореста Лютого, найкращого із Орестів!

"Увесь отой непотріб піздує хай домой!"

А ми маємо бути ОСТРОВОМ!

Сергій Левитаненко, спеціально для УП

http://www.pravda.com.ua/columns/2012/01/14/6897244/