Я набагато більше побоююсь влади, котра тітушками, "комунальниками в бронежилетах" і Беркутом 2.0 зачистила Майдан, аніж усіх феесбешників та безхатченків, котрих теоретично можна було б уявити у наметах на головні площі.
Система, котра прибрала таких небезпечних бомжів з Майдану, показала, що вона лишилася тупою, жорсткою і здатною діяти силою у незаконний спосіб. Переговори, опора на суспільство, довіра – це не її шлях.
Частково ми мали у центрі клоаку, але спосіб, яким влада позбавилася від цієї клоаки – це свідчення, що гниль все ще панує над країною, гниль набагато гірша, ніж будь-що, що ворушиться у наметах.
Гниль, яку нам ще (знову) треба буде видалити.
Порадували лише окремі підрозділи МВС, що повелися достойно.
Безумовно, винуваті ми всі, майданів ці, що допустили це. І те, що Майдан місцями перетворився у антимайдан, і що влада сили не перетворилася на владу правди. Ми виявилися неготовими до цієї несподіваної революції – ми лише трималися з усіх сил, і вистояли, не заплямувавши себе убивством і терором.
Я раніше пропонував шлях – знайти конструктивну частину майданівців, авторитетних екс-лідерів Майдану та адекватну частину тих, хто працює там зараз, і, спираючись на неї, витіснити маргінальний елемент. Виявилося, що адекватних переговірників у сьогоднішній владі ще менше, ніж на вчорашньому Майдані.
