Коли новоприбула душа потрапляє в Чистилище, її янгол одягає на неї довгі білі сорочки, одну поверх іншої. Скільки добрих справ зробила людина - стільки сорочок і надягнуть. Потім, на Страшному Суді, за кожний вчинений у земному житті гріх з неї знімають одну сорочку. Якщо сорочки усі зняті, а гріхи лишилися - знімають шкіру, і чорти тащать новоприбулу до пекла, на пательню або в казан, в залежності від важкості гріхів.
Якщо сорочки на тілі лишилися, то душа продовжує далі свій шлях випробувань, аби потрапити до Раю. Чи лишиться навіки в Чистилищі.
Робіть добро безкорисливо. Утримуйтесь за будь-яку ціну від гріхів
Від Котовських Партизанів: ми впевнені, що Мурці Музичук одну сорочку дадуть. Усе ж таки доньку вона народила. Гріхів там, як мух на гімні! Як казав Азазелло: її побачать не тільки голою, але й без шкіри. Шкода, що трансляції з Чистилища не має. Ми б цю трансляцію увімкнули на нашому сайті. "Перший заступник мера Подільська у новому іміджі! Герлэн, шанель номер пять, мицуко, нарсис нуар". Шкода. Але повірте нам - так і буде, як ми описали.
Стосовно Свині Албанського, він піде на Страшний Суд голим. Добрих справ - катма, а гріхів - повний примус. Та й янгола свого у Албанського не має, нема кому, якби й було за що, сорочку одягати. А чорти, що його опікають - такі приколісти!, завжди люблять своїм підопічним підлу блюзнірстьку підставу влаштувати. А якщо це ще й Свинюка... ото познущаються.
Ну Дорофейчика Вовку, можливо, ошкурять прямо в Чистилищі. За те, що жив на хабарях і контрабасі. За те, що мародерив під час Священної для українського народу війни, і покривав російських шпигунів за гроші. Волоцюзі - по заслузі!
Стосовно бійців загону Котовських Партизанів. А ми - в броніках. Броніки - то як бронь. В Чистилищі бронь не знімається. Можна в броніках навіть в Раю ходити! Особливо, якщо твій Рай - Вальхалла і Асгард.
П.С. І наостанок, у якості життєстверджуючого елемента будь-якої можливої композиції, хочемо останнім штрихом зацитувати вірш нашого славетного земляка бійця-добровольця Добровольчого батальйону ОУН Олександра Ярошенка, друга Янгола:
Хто лежить в могилі,
Чує дивний дзвін,
Запах білих лілей
Відчуває він.
Хто лежить в могилі,
Відчуває тишу -
Янголівські крила
Вітер не колише.
Тим, хто у могилі,
Бджоли не гудуть,
Не плескають хвилі,
Чарку не несуть.
Тож живи, кохана,
Тут, як у раю.
Інше все - омана!
Голову даю!
Мементо морі!
