Перед цим він скинув мені посилку на конкурс на грін-карту, і те, як правильно заповнити анкету. Смішніше було лише, коли мій друг з Казахстану із щирим переляком пропонував мені сховатися від війни в Україні у нього в аулі під Павлодаром.
Тому я змушений був розтавити усі крапки над "і". Ось моя відповідь.
"Андрію, ти живеш в прекрасній країні, але мені вона не цікава, бо я маю щастя жити в найпрекраснішій у світі країні, серед найпрекрасніших у світі людей, і ця війна довела це!
Я маю честь воювати за свою Батьківщину, за свою землю! Війна зробила мене щасливим!
Я став козаком не тільки світоглядно, але за способом життя! Ми творимо історію, ми на передньому краї боротьби Добра зі Злом, Бога з Дияволом!
Я гордий і щасливий цим, тим що моє життя не марне, я щасливий жити у переламні моменти епохи.
Я дихаю повними грудями, я живу насиченим до країв емоціями життям, я працюю по 24 години на добу, багато людей вважають мене героєм, і так воно, насправді, є.
Я завжди шукав у житті справжнього, я знайшов його! Справжню шляхетність, справжню ненависть, справжню підлість, справжній біль, справжніх побратимів!
Я із жахом думаю зараз, що я міг би прожити своє життя і нічого із цього не побачити! Я захищаю мій народ і Богом дану мені землю.
Тобі, мабуть, Бог дав іншу землю і інші потрреби. Живи у своїй чудовій країні роботящих заможних людей і трохи заздри мені!"
Від Котовських Партизанів: дякуємо, Янголе, Богові, що Ви наш земляк! Ми пишаємося Вами!
https://www.facebook.com/profile.php?id=100009616543577
Немає коментарів:
Дописати коментар