Як стало відомо КОТОВСЬКИМ ПАРТИЗАНАМ, Тіора збирає на неосяжних ланах латифундиста Васільича гречку, маленьким таким ситечком провіює, і розсипає, яко сєятель, з голубого гелікоптера, на голови членам громади особисто і з агітацією.
Сподівається, що вони, вдячні до усрачки, віддадуть голоси його повелителю Васільовичу!
Спочатку, якщо вірити Тіорі, має бути "кульочок", а потім виникне "Слово". Агітаційне.
Уявляємо цю картину! Тіора на чолі колони "страждущих" 24 роки у пустелі котовчан! Величним помахом втомленої руки цей змарнілий пастирь-ідіот зупиняє колону. "А тепер помолимося! Ниспошли нам, всеблагиий Васильович, гречки небесної, да освятиться і'мя твоє у пресвятій Верховній Раді!"
Усі падають долілиць (тільки Тіора одним оком підглядає, чи запустили чудо) і на усіх з неба падають потоки відбірної, ну що перепелине яйце!, гречки!
"Осанна, - кричать вдячні котовчани, - осаннна, Васильовичу!"
А Тіора тим часом за рогом тихенько перелічує срібники і складає їх в кишеню.
Немає коментарів:
Дописати коментар