Шакала обклали червоними прапорцями! Оц-тоц-первертоц, ніякого Лібхерра!

Коли настав для Саші Маланюка час шухера, то виявилося стрьомно. А на стрьомі, як у тому анекдоті про двох літніх кавказців, лише бабуся. Й та давно померла.

Словом, сидять у ресторані два літніх кавказця, заходить роскішна білявка. Один: "Цо-цо-цо, які цицьки, яка попа!" Другий: "Та перестань, вона ж тобі в онучки годиться!". Перший: "Е-е-е-е-е-е! Ти ще бабусю згадай!"

І от коли Сашина хупца довела його майже до цугундера, коли тухес треба рятувати негайно від "буде боляче", він згадав свою бабусю Лібхерр.

Але усе по порядку.

Як відомо, Саша Маланюк - шакал на тілі української Держави і українського суспільства. Усі свої статки він набув незаконним кримінальним шляхом. Про певні аспекти його злочинного бізнесу, а саме схеми з "чорним зерном" КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ вже розповідали нашим шанованим читачам. 

Але головні свої злочинні заробітки Сашенька (як називає його кум Руслік Пітак) заробляє, звичайно, на зрізкі ПДВ. А це мільйони, десятки мільйонів доларів. Ну й конвертухою підробляє. Ну й логістика "чорного зерна" на Півночі Одещини і в прилеглих районах на ньому до останього висіла.

Давайте пояснимо на пальцях, бо експерти доводитимуть злочинні схеми у суді, а більшість наших шанованих читачів - люди в злочинних оборутках необізнані.

Редакція КП вже проводила і публікувала розслідування про оборутки з "чорним зерном" і роль Саші Маланюка у цій глобальній схемі https://kotpartizanen.blogspot.com/2020/12/blog-post_18.html 

Але треба зазначити, що основні свої гроші домнул Маланюк заробляє на зрізці ПДВ!

Як це робиться. 

Саша раніш працював на Паращенка, трохи наблатикався, обріс клієнтською базою, зв'язками із зернохранилищами, і коли у Серьйожі Паращенка почалися неприємності, вчасно здристнув, кинувши колишнього хазяїна, і перейшов під кришу Гріші Діденка і зернової портової мафії в портах Одещини.

Для цього він придбав у колишнього депутата облради і чорного володаря Шатільйонів Стрелі сільгоспвиробничу фірму "Нива+". Але не вирощення сільськогосподарчих культур було метою Маланюка. А скупівля зерна у фермерів Подільського району. Тобто, Саша Маланюк був фактично посередником між виробником і портовими монополістами. Скажімо, у фермера зерно Саша купує по 165 дол. за тону, а в порту здає за 185, а вже в Еміратах воно коштує 240 дол. за тону. Тобто, Саша має з кожної тони 20 дол. Але мова йде про сотні тисяч тон, і, відповідно, про десятки мільйонів доларів. У кишені начебто виробника продукції (Саші Маланюка)

Але й це не головні Сашині гроші. Держава для стимуляції виробника сільгоспродукції, що йде на експорт, забов'язалася повертати трударю 20% вартості через ПДВ. Аби стимулювати його. І от тут то собака порилася і зарилася.

Держава повертає ПДВ фермерам дуже рідко, дуже. Але декому повертає вчасно і завжди. Наприклад, Саші чи тим, хто стоїть за ним. Звичайно, вони діляться із усіма контролюючими органами, але шмат настільки жирний і малоконтрольований, що вистачає на усіх заможних кротів. Там вже сотні мільйонів.

Тобто, якщо ти маєш змогу повернути ПДВ, чи маєш друга у владних структурах, який тобі це забезпечить, то ти цар Гори і король корупційного бенкету. От саме таким корольком Саша і став.

Але доля українських нуворішів однакова, згадаймо колишній клан Понепалюка. Вони не вміють жити із грошима, попередні їхні покоління їх цій культурі не навчили. Гроші розбещують їх. Вони думають, що вже Господа Бога за бороду вхопили, і починають бєзобразнічати, вести себе зухвало і неадекватно. Тим більш, якщо опиняються поряд з великою політикою.

І от ліпецький дурник Саша перейшов негласні червонї лінії українського чорного бізнесу і сірої політики. (Підробиці в наступних публікаціях)

Він зарвався. Він став непотрібен, і навіть шкідливим!, для своїх хазяїв. І Сашу вирішили злити, відправити на ту помийку, де його підібрали.

І одразу по Саші запрацювали правоохоронці. Особливо звірствують божі і стратегічні хлопці. Ну така Божа і стратегічна політика нинішньої влади: ніяких саш маланюків!

І одразу у бізнесі Саші Маланюка почалися великі проблеми. От, наприклад, маленький приклад!, Саша скуповує тисячі тон зерна, але перед тим як їх доставити у порт, це зерно треба десь потримати, зберегти. (До того ж ціна на зерно варьюється, росте, і іноді його варто притримати. Навіть на пару тижнів, на місяць)

Своїх хранилищ у Саші для таких обсягів немає. Ну й, звичаййно, він як депутат, як представник влади підтискував на деяких фермерів і власників хранилищ, аби позберігати на їхніх площадках за незначну оплату. Ті були змушені (і в Ананьївській громаді, і в Миколаївській, наприклад)

Але, от халепа!, ти ба!, раптом ці раптово осмілілі, хоча з вигляду невідомо чому дуже перелякані, фермери кажуть Маланюку: забирай своє зерно, і більше до нас не звертайся, ми з тобою більше не працюємо! Уся сашина схема летить шкереберть! Та й хазяї вже вонючкою називають! Бо від сашиних дій у політиці і бізнесу дуже багато смороду!

Саша, як мисливець-аматор, одразу відчув наближення білого пухнастого звірька. Ну й що робити, коли тебе усі кинули, а звірьок вже облизується? За методом свїх попередників латифундистів Понепалюків: міняти прізвище і тікати!

І тут, як у вищесказаному анекдоті про кавказців, Саша Маланюк згадав бабусю!

Коли Саша був маленький у нього теж була бабуся! На прізвище Лібхерр. Двоюрідна, троюрідна - то не важливо! Важливо, що є держава, Ізраїль, яка своїх, ані за які злочини скоєні на не обетованній території, не видає!

І Сашенька вирішив змінити прізвище з Маланюка на Лібхерр! Майн Лібе Саша! Любов до хєра тебе веде, як "путеводная звезда"!

Тобто, конвертальщик Саша Маланюк вирішив змінити своє прізвище на прізвище покійної бабусі і дременути від українського правосуддя в Ізраїль.

Але втекти прихопивши наші гроші.

Втекти з грошима, які він украв у Держави Україна і українського народу!

Пусть все слышат: это наша дача! И строилась она на наши деньги! А у Саші Маланюка тепер лишиться тільки одна дача, дача показів у слідчого.

Сподіваємося, оберпрокурор Олег Олександрович Маланюку і його подєльнікам цю дачу забезпечить.

І...

Оскільки в лавах бійців нашого загону присутні українці і українки єврейського походження то наступні рядки тобі, Маланюк, від них:

Ет, Саша, ти - то ще щастячко, повний шлімазл, круглий поц. Іхес ін буд, іхес міт ріхес, іхес-тухес (підлий засранець самої низької породи і людських якостей) Ані на децел у тобі ідішкайту немає! (Гой голімий!)

Ти йорцайт (роковини) бабусі то вшановуй, але полиш її добре ім'я у спокої. Не блюзнірствуй і не прикривай свої злочини її добрим їменем. Не варто їй за прикладом Васілія Івановіча і Пєтьки в труні перевертатися.

Ти пуримшпілі на кістках не влаштовуй, злодєй!

Тепер родзиночка на торті, кушай, Саша, не обляпайся! Вперше на нашому сайті, на правах безплатної реклами! Про головне джерело інформації по Сашенькі Маланючку. Ми розголошуємо цю інформацію на прохання самого джерела. Ця людина прагне, аби Маланюк знав, що його здала саме вона. Інна Чебан, мати позашлюбної дитини Олександра Маланюка. Ліпецька фермериня. Колись Маланюк скориступався дівчиною із певними обмеженнями у психічному здоров'ї, скористувався підступно, використавши її безпомічність і певну залежність. Вона народила дитину, Маланюк, звісно, на ній не одружився, бо був одружений. А тепер і зовсім намагається втекти в Ізраїль. Звісно, ані Інну, ані її дитину він з собою до Ізраїля брати не має наміру. Тобто, кидає насамоті. Ну ось і отвєточка прилетіла як ластівочка. Ми чудово розуміємо жіночку і її бажання висвітлити інформацію по злочинних діях Маланюка. Грабувати людей і плодити сиріт то те, чим усе своє нікчемне життя займався цей пройдисвіт.

Ми ж, редакція і загін Котовських Партизанів, завжди дотримуємося наших домовленостей. Повідомляйте нам про місцеві негаразди і злочини можновладців. Будь-яка ваша примха заради справедливості і побудови громадянського суспільства в Україні. Без Маланюків, точніше, з Маланюками в тюрмі.

П.С. Репутація це те, що не купиш, і нами не продається