У чому причина поразки Володимира Синько на виборах у Куяльницьку громаду?

Безумовно, складових чинників є декілька у отриманому результаті.

Але головним було прагнення Синька втілити нову систему відносин у районі.

Брехня, що болгари перемогли бо мали більше грошей. По-перше, болгари не дурні, аби усі свої гроші у ці вибори вкинути. Завжди існує певна ціна питання. І більше ніхто не дасть, аніж воно того вартує. У збитки бариги не вкладаються.

По-друге, якби Синько задумав перебити болгарів грошима і перекупити електорат, йому би це вдалося. Гроші в районі і у друзів та покровителів Синька на це у такій кількості були.

Але вони не були задіяні Володимиром Синьком.

Справа у тому, що Синько прагнув перемогти чисто. Така була його початкова мета, яка визначила перебіг подій у виборчій гонці, і, врешті-решт, стала причиною поразки.

Синько хотів отримати владу, але при цьому не бути забов'язаним спонсорам і покровителям. Служити громаді, а не відпрацьовувати після перемоги вкладені у його вибори гроші. Не розраховуватись потім усю каденцію із штабістами та  спонсорами-бізнесменами посадами і пільгами у бізнесі. Хотів мати вільні, не зв'язані, руки після перемоги. Він вважав, що його популярності, адмінресурсу і здорового глузду виборців для цього вистачить.

Не вистачило.

Перемогли маніпуляції, підкуп, популізм та залякування населення.

Тому обрали клоуна і маріонетку болгарської мафії.

Синько спробував зробити те, що належить робити усім. Те, чого ми усі прагнемо. Завести чистоту у владі і у обранні влади.

Щоби обирав саме народ. Щоби був присутній чесний змагальний момент.

Безумовно, Володимир Павлович Синько є прикладом того, як особистість чиновника та політика може щиро змінюватися, може усвідомлювати і визнавати помилки, ставати державником і патріотом, розуміти зміни, що відбуваються у суспільстві і втілювати нові позитивні тенденції у суспільне життя.

І він показав приклад того, що можна жити, діяти і грати по нових чесних правилах.

Він трохи випередив час, але його стремління і поступок варті поваги.

Або чесно й чисто, або ніяк.

І так і буде завтра.

Але першим був Синько.

Ми віримо в політичне майбутнє Володимира Павловича на теренах нашої Батьківщини.

Приходить час професіоналів і патріотів.

А ворів, корупціонерів та сепаратистів чекає гілляка. Такий невідворотний хід історичного процесу в Україні.

Їх просто намотає на цей маховик, якому не можна протистояти. І де буде їхній гонор, палаци і роллс-ройси?

П.С. Зайди болгари не здатні вивчити українську, розмовляють виключно собачою мовою в у владних кабінетах Подільщини, а Володимир Синько вчив і вчить молдавську мову, бо нею розмовляє частина його виборців.

Це трохи про повагу до людей з боку чиновників...