пʼятниця, 1 липня 2022 р.

Світ навиворіт! Подільськ у Верхній Вольті! (Невигадана історія)

Зараз у фейсбуці майже вірусною стала стаття волонтерки Наталі Беренди про похорон бійця першої окремої штурмової роти ДУК ПС та Добровольчого батальйону ОУН Євгена Костюка (друга Шльоцика), що відбувся 5 червня 2016 року.

Ми не будемо передруковувати текст, бо він перепощується із джерел, які нам недоступні, аби встановити ідентичність, але оскільки автор відома волонтерка, а ми маємо свою ексклюзивну інформацію стосовно цієї події, яка пов'язана з нашим містом, тож висловимо свої роздуми.

У статті Наталя справедливо обурюється, що похоронна процесія була зупинена і мала чекати поки по центру Вінниці проїде якась велоколона, організованого порошенком і його вінницькими прислужниками свята. Наталя вказує, що напевно 19-річний боєць Шльоцик загинув не за те, аби ми мали змогу влаштовувати такі фестивалі.

Найцікавіше в цій історії для нас, що на чолі цієї похоронної процесії із корогвою йшов наш земляк боєць Добровольчого батальйону ОУН Олександр Ярошенко (позивний Янгол). Шльоцик (Євген Костюк) був його напарником на війні.

У компанії своїх друзів, де був присутній один із наших авторів і бійців загону, Янгол розповів, що похоронна процесія із труною загиблого Воїна в руках стояла на страшній спеці 40 хвилин, чекаючи поки промчать веселі велосипедисти. Дорогу побратимам і небайдужим людям, що прийшли провести Женю в останню путь, перегородила міліція.

Друг Янгол сказав, що оттоді, від того владного порошенківського блюзнірства, він остаточно зрозумів, як сильно він ненавидить цих бариг на чолі з головним сивоногим баригою, любителем обідів у лондонських ресторанах. Що він ніколи не простить цим порошенкам, гончаренкам, шмушковичам, албанським, паламарчукам, шепиткам, усій цій порохосрані Шльоцика. Їхню зневагу навіть до його пам'яті, до його вшанування!

                                               Виступ Янгола на прощанні зі Шльоциком.

                                                  Фото взято з фб-сторінки Саші Янгола

Вірш Олександра Ярошенка (Янгола) присв'ячений загиблим побратимам і байдужості до них суспільства

                                             Світлина взята з фб-сторінки Саші Янгола

Його ненависті до цих посібників окупантів (а ті, хто розкрадають країну під час війни, - є посібниками російських окупантів!) не дає заїржавіти фронтове побратимство!

Як не дають заїржавіти душі загинувші після 24-го лютого Кіт, Сьома, Карай, Тінь та інші.

Євген Костюк одразу після школи поїхав на фронт. Через 2 роки перебування на фронті він загинув. (Що ця дитина бачила?) Порошенківська влада відмовилася його вшанувати навіть у день похорон.

Албанський (член партії БПП-ЄС) увесь цей час крав, сидів на відкатах і кримінальних оборутках, давав і брав хабарі. Незаконно захопивши і узурпувавши владу у Подільську, він вимагає для себе почестей. У свій день народження він 4 години пробухав із наближеними із мерії в одному із барів міста під підхалимські привітання. У робочий час! Під час війни.

На початку фільму про загибель Мордора було сказано: світ змінився.

Подільські феодали, корупціонери і кримінальники цього збагнути не можуть. Албанський не може не красти. Бо йому треба заносити гроші по відомим нашій редакції адресам правоохоронців

Але попіл наших побратимів, що стукає в наших серцях, нетлінний, на відміну від їхніх кривавих грошей і гнилих свинячих сердець.

Тому ми переможемо. На відміну від них, нам вже нема чого втрачати.

Є лише Україна, але її ми не втратимо.

Україна понад усе! Все буде Україна! Подільськ - це Україна!

2 коментарі: