Блокадна пайка кодимським дітям від Лупашка!

Сергій Лупашко перебуваючи на посаді голови Кодимської міськради переймається виключно інтересами власного кримінального бізнесу і на роботі з'являється зрідка і недоречно, як прищ на жопі у білявки.

Але навіть у ці миті він встигає натворити такого, що з душі воротить навіть дітей. Голодаючих завдяки "турботам" Сергія Лупашка дітей із сел Кодимщини.

Бо одна справа Колю Скорика пісним супчиком погодувати, то хай!, але красти на українських дітях під час війни, то вже зась!

Отакий обід запропонував менеджер Лупашко школярам-пільговикам із села у школі №2:

150 грамів гречаної каші на воді, потертий бурячок і несолодкий чай. Вартість цього обіду для дітей 35 грн. Вийми й поклади!

Ну не знущання?

Та в блокадному Ленінграді пайка була більша!

Діти відмовилися цю баланду їсти. Але Сергій Лупашко не засоромився.

Натомість надвечір він опублікував пост, де полив лайкою і образами невідомих осіб і звинуватив їх у заздростях до нього, успішного на обкраданні дітей.

Про голодуючих обкрадених сільських дітей у дописі, звичайно, анічичирк, зате гнівно затаврував якихось "заколотників, які "день і ніч займаються брехнею і завоюванням людського розуму" (Спічрайтера грамотного найми, Сергію! Хоч на цьому не економ) Інопланетяни чи шо? За викраданням розуму у Кодимську громаду прибули?

"Знаю, що по своїй суті, по життю вони нічого не варті. Брехня і вигадки – мета їхнього існування". Та нє, більш схоже, за радянсько-придністровськими лекалами на клятих буржуїнів та американську воєнщину!

Далі він перераховує усі звинувачення у свій бік, до речі, доволі правдиві. Про які неодноразово писали КОТОВСЬКІ ПАРТИЗАНИ.

Розперезавшись Лупашко вітійствує про злі козні цих невідомих і врешті-решт розходиться із логікої в різні боки, як в морі кораблі.

Наприклад: "Скажу більше: цих осіб категорично не можна допускати до влади! Ось там вони себе покажуть "на повну". Так якщо цих невідомих не допускати до влади, то як жеж вони себе покажуть "на повну", Серьйожа?

Ну, словом, переказувати маячню не варто. Зрозуміло одне: Лупашко - берегиня!

Бо:

То може, Лупашку, ти би від твоїх високочолих дум перейшов би до якихось конструктивних дій? Крім розкрадання землі та обкрадання дітей?

Як писав відомий український поет, дід нашого земляка Олександра Ярошенка (Янгола), у 30-ті роки 20-го століття: "Один кожен день жиріє, другий ледве животіє!". Лупашко кожен день жиріє, кодимські діти ледве животіють.

Сім'я Лупашка, розкидана по депутатських і владних кріслах, дуже нагадують племінників голубого ворішки Альхена Яковлевічів і Пашу Емільєвича із твору "12 стільців". Усе у Кодимській громаді зжерають, нічого дітям не лишають.

А в усіх бідах Кодимщині винні невідомі інопланетні особи "ті, хто сіє сьогодні отруйний туман".

"Пока блистающий меч правосудия не сверкнул над ними красным лучом!" М. Булгаков

Стиль письма Лупашка дедалі більше нагадує стиль письма Швондера.

А діти-школярі тим часом голодні! 

Бо обікрадені