Якщо сучасні діти думають, що Ляпис-Трубецкой писав лише про воїнів-світла воїнів-добра, то дорослі знають, що раніш він писав про всюдисущого і невгамовного Гаврилу, який служив і хлібопіком, і поштарем, і бюрократом.
Так ось невтомний Нікіфор Ляпис-Трубецкой вирішив знову повернутися на стежку безжальної рими і затаврувати чергового Гаврилу, Мойшу Шмушковича, який, як і його попередник, впав у блуд, і політичний і сімейний. Зраджує і партії і дружині.
Але талантіще Нікіфора Ляпис-Трубецкого осучаснилося, і тепер він свої вірші ілюструє.
Наш Миша был худой и скромный.
Наш Миша салом торговал!
Но вот однажды в день скоромный
Мишаня сало всё сожрал!
Объёмным Миша стал циклопом.
Поддёрнулись жирком мозги.
Из-за его массивной жопы
Чухале не видать ни зги!
Верните Мишу в пиджачишко,
Пусть жир сойдёт, как снег к весне!
Не впрок пошла ему Чухлишка.
Пусть трудится лишь на жене!
Изменщиков мы рифмой лупим!
На том стоит весь белый свет.
Кабы не мишина залупа,
Была бы Юля без конфет!
Мораль проста, хоть грубовата.
Зато имеет все резоны.
Не будет с хама депутата.
Иди ты, Миша - в почтальоны!
Немає коментарів:
Дописати коментар