Поезія, як зброя відсічі, завжди була у козацьких руках ефективною.
Ми знайшли на просторах інету шикарний вірш нашого земляка Олександра Ярошенка, бійця Добровольчого батальйону ОУН Янгола.
Судячи з усього, цей вірш присвячується деяким депутатам Подільської міськради.
Насолоджуємося:
В Україні, ах, в Україні
Небо сине, житечко високе.
Вгодовані рожеві свині
На сонці гріють свої боки.
Щасливе рохкання, як співи,
Наповнює повітря зранку.
В багнюці ніжать своє тіло,
Приймаючи цілющі ванни.
Вони стають як сніг грудневий
Брудними плямами покриті.
В них п"ятаки блідо-рожеві.
І закарлюкою хвости їх.
Їх гордовитая осанка
Милує око всіх тубільців.
До них пошана незрівняна
У серці кожного вкраїнця.
Людей урятували свині
Під час татарської навали.
Про героїзм той і понині
Не відає майбутнє сало.
Коли ж у січні помирає
Свиня у славнім ритуалі,
Душа її не відлітає,
А жолуді шукає далі.
І вчаться в свиней наші люди
Простому правилу корита:
Де б ти не був, потрібно всюди
Набити черево досита.
В Україні, ах, в Україні
В багнюці ніжаться повсюди
Вгодовані рожеві свині.
А може здичавілі люди?
А тепер здогадайтеся з одного разу: про кого мова?
Вітаємо вас з правильною відповіддю!
У якості приза, шановні читачі, ви отримуєте окуляр адекватності по відношенню до деяких істот у подільській політиці
Ахах!...)))
ВідповістиВидалитиАлбанський, якому пересадили серце ❤️ свині? :)
ВідповістиВидалитиПеревертнів хватає
ВідповістиВидалитиГребе під себефф, як та свиня (((
ВідповістиВидалити