У перервах між боями. Висока поезія

Коли охопить тиша Всесвіт,
І він перетвориться в слух,
Тоді до нових чистих звершень
Покличе нас розкутий дух.

Ланцюг простить рукам свавілля.
Земля старий забуде біль.
Друїди з пагорбів Поділля
Благословлять Москву в утіль.

І поведуть серця поети
В сузір"я Честі й Чистоти,
Як янголи ведуть комети
До невідомої мети.

Я зрозумію - звідки туга:
Мені тебе не вистачає.
І моя пісня недолуга
Ознака відчаю без раю.

Без тебе щастя неможливе,
З тобою хочу розділити
Той скарб, жахливий і примхливий,
Що називають - спільні діти.



Сергій Левитаненко (Янгол)