Організованне злочинне угрупування (ОЗУ), яке пролізло в Подільську прокуратуру в 2012 році і тероризувало бізнес і місцеве населення Подільського району та ще семи районів північного куста Одещини, нейтралізоване не повністю і знов піднімає макітру в надії повернути владу і відновити свій злочинний бізнес.
Намагаються зробити вони через підривну діяльність своїх поплічників, що залишилися у прокуратурі Подільська, і усіляко саботують правоохорону діяльність.
Головним виконавцем у цій схемі є перший заступник прокурора Подільська Юрій Парфірійович Тіора. Колишній мєнт, податківець, клеврет і лакуза злочинця Гаріка Чорного.
Життєвий шлях та злочинні пригоди Юрия Тіори (Парфірича) потребує окремої розповіді, бо в ньому яскаво відображається уся ницість, підлість і злочинність його натури. Людини, що рабськи виконуючи волю корупціонера Гаріка Чорного, ламала людські долі і йшла на будь-які злочини заради власного збагачення і збагачення свого шефа Гаріка.
У юному віці в середині 90-х Парфірич влаштувався працювати у Котовську міліцію слідчим. Працював у слідстві разом з Ігорем Чорним, Олександром Флемером, Михайлом Граненком під керівництвом нинішнього депутата облради від Опоблоку Віктора Бубнова.
Історія про те, як він на машині збив людину, а потім втік в Київ на підвищення кваліфікації, потребує окремої глави у наступній публікації. (Так само як і його хазяїн Гарік Чорний збив на джипі людину і відмазався у Любашівському суді! Мабуть, в членів цього ОЗУ карма така чавити людей автівками!)
Повернувшись через певний час з Києва Юра Парфірич виявив, що у слідстві для нього вже місця немає. (Мабуть, потреба у терпілах відпала!)
Але у цей час його подєльнік Чорний вже очолював податкову міліцію і мав потребу у стрілочниках, тож взяв Юру Тіору до себе замом.
Віджим контрабандних окорочків і цигарок та реалізація їх на місцевому ринку були поставлені на конвеєйрний потік при посібництві голови суда та санепідемстанції. (Машину з Придністров'я затримували начебто для перевірки, санепідемстанція виносила висновок, що м'ясо непридатне до вживання, суд швидко виносив постанову про утилізацію, і окорочка, які Чорний забирав собі, реалізовувалися на Котовському базарі товаришем Окорочком). Склади Чорного на вулиці 8-го березня ломилися від награбованого товару.
Теж саме відбувалося і з іншим товаром, на який впадало жадібне око Чорного.
Непоганий дохід також приносили рекет та віджим бізнесу. Таких історій по підлеглим районам безліч! І скрізь виконавцем був Тіора. Ось одна з них, яка вплинула на біографію Тіори, тож і приводимо.
На території колишьої міжрайбази було підприємство по лущенню грецького горіху і імпорту товару в Німеччину. Успішне. Сплачувало податки місту. На підприємстві працювало біля 50-ти людей. Очолював його колишній голова Олександрівського колгоспу Валерій Думбрава.
Та Гаріку Чорному впав в очі цей бізнес. Він вирішив його пограбувати і розорити. Виконавцем цього злочину був призначений безвідмовний Юра Тіора.
Оскільки Валерій Думбрава у розмові з Тіорою відмовився брати участь у їхній схемі і розоряти своє підприємство на користь податкових міліціонерів, Чорний з Тіорою пішли по беспрєдєлу.
Без усіляких документів та ордерів вони силами податкової міліції захопили підприємство і конфіскували (вкрали! бо без ордерів) усе обладнання (дороге, імпортне!) і товар, два вагони горіхів, 60 тон лущеного горіху і 60 тон небитого.
На територію підприємства ані директора, ані працівників не допускали, аби ті не стали свідками грабежу.
Оскільки податкова своїх складів не мала усе пограбоване було вивезено в Одесу і одразу швидко (без рішення суду! без належних документів!) продано стороннім особам.
Звичайно, керівництво підприємства подало в суд, і баба Катя пізніше щось Гаріку оформила, щоби прикрити дупу.
Та коли суд після тривалого терміну розбирань по справі виніс рішення на користь підприємства нічого вже знайти не змогли. Все конвертувалося у звінку монету в кишені податківців-злочинців.
Заради цих пеньондзів друзі Гарік і Парфірич знищили прибуткове підприємство у місті, позбавили 50-ти людей роботи, поламали людські долі.
Зауважимо знову: таких історій безліч, вони усі будуть опубліковані!
Коли почалося розслідування їхніх неподобств, Гарік, як завжди, лишився у стороні, а усю вину, вкотре!, поклали на Юру Парфірича.
За рейдерство і грабіж Тіору не засудили, а лише звільнили з роботи з податкової міліції під обіцянку Чорного, що коли розголос по цій історії вщухне, Парфірича поновлять на посаді, за те, що він узяв усю вину на себе.
Два роки Юра побухав, навіть попрацював таксистом, а потім Гарік повернув його в податкову міліцію, і одразу на посаду свого зама! І грабіж восьми районів продовжився.
Згодом Гаріка усе ж таки схопили, дома в нього був обшук, знайшли 100 тис. долярів готівкою. Мали узяти й Юру Тіору, але з оперативниками трапилася невеличка халепа, тож злочинцю Юрі фантастично пощастило (сподіваємося, востаннє!)
Гаріка звільнили, Юру теж. Хоча він наляканий вже готовий був давати свдчення... але халепа.
Але, як відомо, "вор прощённый" ніколи не перестане красти, тож Гарік з Юрою організували нове ОЗУ до якого у якості інструментарію долучили прокурора Галактіонова, Альошеньку, хлопця недалекого у професійному плані, але фантастично жадібного до відкатних грошей.
Пару разів Альошенька пробував відібрати підпільні відкати у Іванова, але отримав по руках, тож зрозумів, що без досвідчених шахраїв йому у Подільську нічого не обломиться.
І тут якраз підвернувся безхозний побитий долею Чорний з купою амбітних злочинних планів.
І ОЗУ Чорний-Галактіонов розквітло махровим квітом на теренах прокуратури і регіону. Чорний настворював різних громадських організацій під патріотичними гаслами, які писали заяви прокурору на бізнесменів і Галактіонов розпочинав по цих заявах карні справи. Бізнес або обкладався податком, або віджимався, або знищувався разом із власником. Феодальне князівство Чорного-Галактіонова процвітало!
Для підстраховки (подібна діяльність завжди має загрозу звільнення, чи, навпаки, кар'єрного зросту!) на посаду заступника Галактіонова був заведений Юрій Парфірьойвич Тіора. Тож звільнення Галактіонова було навіть вигідне Чорному, бо Юра Тіора - повністю залежна від нього людина, і завжди претендує на менший відсоток, аніж Галактіонов.
Так і трапилось, але не зовсім так, як планував Чорний. Галактіонова звільнили, але пролобіювати Тіору на посаду Подільського прокурора не вдалося. Печалька...
Прийшов інший прокурор, і ОЗУ лишилося без доходів. Мало того, усі справи по злочинах Чорного, які прикривав Галактіонов, мають вірогідність бути розслідуваними.
Тож зараз єдиним рятівним кругом для рецидивістів Чорного і Тіори лишилося влаштування Тіори на посаду прокурора Подільська. Для цього Тіора саботує роботу прокуратури (має усі можливості, бо в прокуратурі лишилася команда, яку набирали вони з Галактіоновим!), а Чорний лобіює цю тему через свої зв'язки в обласній прокуратурі, які лишилися досить потужними.
А подільчани з жахом уявляють, той беспрєдел та перєдел власності і фінансових потоків, який почнеться, якщо знову ОЗУ Чорного-Тіори прийде до влади у Подільську.
