Німецька вівчарка Альгердасівна перепоховає кістки пса Шаріка з мавзолею!

Сьогодні Подільська міськрада прийняла історичне рішення про переховання залишків (фрагментів кісток) бандита Грицька Котовського з мавзолею, що у центральному парку Подільська, на Старий цвинтар.

Тобто, Україна і увесь світ довго реготали над любов'ю подільської влади до сушеної тарані і совковим ідолопоклонством і, нарешті, влада Подільська схаменулася і вирішила кістки перепоховати на цвинтарі.

Хоча по одній із версій це рішення проплатив депутат від Жопоблоку Вован Осіпов, який у своїй передвиборчій компанії пообіцяв подільським пенсіонерам, що вони не помруть, не побачивши Діснейленда!

Але й в оцій начебто шляхетній справі, місцеві бовдури, не уникли нальоту символізму! Зачепилися чудом за балкон!

Бо в цій справі не все так просто! Бо собака там зарита ще та!

Коли німці у 42-му році викинули останки Грицька - вони загули. А коли червонопузі загарбники повернулися, наші пращури трохи обісралися, що не вберегли реліквію, і аби уникнути покарання вирішили покласти туди будь-які людські кістки.

Але жоден із місцевих мешканців не погоджувався віддати кітки рідних для цього ганебного підлогу.

Тоді вмовили дядька Аурела Лупеску, у якого був величезний пес-дворняга Шарік, пожертвувати кістками пса. Шаріка за два мішки кукурудзяної муки пристрелили, вибрали найбільш підходящі кістки, помили їх, присипали попелом і поклали у мавзолей!

Гопца-дріца, всі в ажурі, нікого не розтріляли! Мученицьку смерть Шаріка, жертви комуністичного режиму і маразму, ніхто до уваги не узяв...

Собаці виявилась - не собача смерть! Шанували Шаріка піонери! Салютували йому паровози!

І ось тепер перепоховати Шарікові кістки доручили немецькій вівчарці Хуйцеловській, керівнику похоронного відділу Подільської мерії! Уважили собаку глибоким символізмом! Це ми - про Шаріка.

Дворнягу ховатиме німецька вівчарка! Мученик Шарік, ти заслужив ці почесті!!!!

Це перше відповідальне завдання Натахи Хуйцеловської на новій посаді! Тож ми впевнені, що перепоховання Шарікових кісток буде вщент урочистим! Уявляємо, як Натаха поважно поправлятиме стрічку на вінку і старанно осмикуватиме оксамит на труні Шаріка. Як уронить фальшиву чергову сльозу на берцову кістку свого четвероногого брата, як підвиватиме: "На кого ж ти нас покинув!..." як пустить нестримну слюну при погляді на мозкову кістку...

Словом, як писав поет: "Полный, вообщем, ататуй, панихида с танцами..."

Тобто, за що ідіоти не візьмуться - завжди виходить печерний комунізм із ліпецькою відрижкою.