Сторінки

пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

Як Коваль на Кодимщині дітей обікрав


Усі у Котовську, хто займався ремонтом та будівництвом, купують пісок у Серьожи Коваля. Він возить його зі своєї Батьківщини, кар'єру у селі у Кодимському районі, звідки родом його родина.

Але мало хто знає, яким чином отримав у власність цей кар'єр Cерьожа Коваль.

Він пообіцяв сільській Раді, що відремонтує дитячий садок, аби діти мали де вчитися.

Будівлю садочка він просто розвалив, податки за пісок не платить, скільки він там забирає піску для продажу - ніхто не контролює.

Діточки плачуть, держава не отримує грошей від цієї оборудки, і тільки сім'я Ковалів перебуває у шоколаді.

Пограбувавши беззахистний прошарок кодимчан, Коваль вирішив нажитися на горі беззахистного прошарку котовчан - на пенсіонерах.

Ставши монополістом, завдяки партійності, на ринку міських перевезень у Котовську, Коваль отримав від виконкому міськради 800 тисяч гривень у якості компенсації за перевезення двох пенсіонерів у одній маршрутці.

Потім Коваль заявив, що йому це не вігідно, що пенсіонери мають платити, або ходити пішки, і міськвиконком звільнив Коваля від пенсіонерів. Гроші Коваль у бюджет не повернув.

А містяни мають змогу милуватися трагіфарсовими сценками як водії маршруток виганяють із салону звиклих до безкоштовного проїзду пенсіонерів.

Натомість Коваль пообіцяв, що раз на годину по певних маршрутах будуть їздити маршрутки спеціально для пенсіонерів. Під цю ідею він попросив у міськвиконкому ще один мільйон гривень. Круто! Хто проконтролює ці маршрутки і яким чином теж невідомо.

Здається, все відбудеться саме так, як і з будівлею дитячого садка у Кодимі. Гроші в кишеню Коваля, соціальні забов'язання - по боку!

Щоби отримати посаду першого заступника мера Іванова, Серьожа Коваль вступив до партії Регіонів, щоби стати монополістом на ринку перевезень у Котовську, Коваль вступив до БПП.

Отакий партійний хвойдізм!

Мабуть, БПП  у Котовську очолюють люди не розумніші за тих, що очолювали партію Регіонів, інакше пояснити наявність цього персонажа у їхніх рядах неможливо.

А нам залишається лише плакати із осиротілими без дитячого садочку дітьми Кодимщини, та на похоронах котовських пенсіонерів, яким не вдалося наостанок безкоштовно проїхатися на міській маршрутці.

Душа болить і серце крається!

Немає коментарів:

Дописати коментар