Котовські реалії: мрії ідіотів чи хто кого на...бе

Іванов ходить просвітлений, наче дитина-аутіст, його почет кудахче на усі боки про чергову єзуітську перемогу Анатоліобіотика, мовляв, купив він Таню-Плойку з потрохами, післязавтра на базарі втричі дорожче продасть.

Власючка розгублена: хотіла мочити в сортирі, а тепер доводиться на сусідніх унітазах поряд з Івановим срати, зображуючи таким чином міцну коаліцію і всесвітнє братерство-сестринство!

Таня-Плойка завозить у невистигший кабінет Гояна нові меблі із свого магазину, вішає на кабінет табличку: "Усе по 50!", натякаючи таким чином на свій перестиглий вік.

Двоє із ларця, Коваль і Перепелиця, відчули себе магістрами безправ'я і повісивши язика на ліве плече роблять розумний стурбований вигляд.

Збитий ретро-льотчик Таранчук відчуває, що поміж ніг луснули не тільки штани, але й крига, і одна його нога упливає у вирій, а друга - на остаточну пенсію.

У Доценка омріяна стабільність: продовжує бухати! Гінкул заходить регулярно і пестить мозок Едіка едіковськими же думками, якими його холуї в приймальні проінструктували.

Сінько розслабився на "Шатільйонах" і п'є виключно зелений чай разом із Ванєю Ліпецьким.

А тим часом непомітно підкрадається білий пухнастий лагідної зовнішності звєрьйок, що отримав заслужене ім'я "Пєсєц бірзульський червонокнижний".

Кожен із клоунів думає, що звєрьйок до сусіда, що його килимок перед кабінетом тваринка не помітить, що верблюди, взагалі, йдуть на північ, і можна зробити вигляд, що дома нікого немає, а крізь шпарину відповідає автовідповідач, з нього і питайте.

Таня-Плойка цього звєрьйока з рук довго годувала, тому помилково вважає, що Пєсєц ручний і дресирований.

Маючи на руках таку потужну шулерську карту, вона усе прорахувала: 4 місяці вона, користуючись вигодами посади, вручає усім почесні грамоти, роздає гречку, розповідає про Котовськ-Котовськ, обіцяє безкоштовну манну від Васильовича. Потім Іванова - ногою під сраку, і вперед на вибори!!! Але на цей раз сама, усе сама!

Хто не знає доповідаємо: на осінні мерські вибори від клану Понепалюків, мала йти саме Тетяна-Свєт-Степанівна, роздмухана вірою у свою інтелектуальну велич і одностайним бажанням котовчан бачити саме її у мерському кріслі.

Але недовго пташечка співала на вухо ТС райські пісні, прийшов брутальний Сінько і і відверто пояснив, що не світить Тані мерство, як мертвому горнолижний спорт, а Ваку можна спробувати проштовхнути, він ще не остаточно замараний. Таня довго не могла змиритися, що не вона буде у променях слави розбухати, але кланові зобов'язання - насамперед.

Закінчилося усе пшиком і небуттям. Усе крім амбіцій Тані-Плойки. Вона "нє митьём так катаньєм" вперто йде до своєї мрії порулити містом.

Довести Іванова до інфаркту дрібними капостями на сесіях міськради не вдалося (залізний Фелікс!) тож вирішили взяти його в облогу й задушити в обіймах. Чотири місяці піару і інтриг - і Таня в дамках!

Але у звєрьйока Пєсєца свої думки стосовно Таніних планів.. Він не визнає стабілізуючих конфліктів і фірми на бомжів не записує.

Тож чекаємо драйву, нарешті котовські клоуни зайнялися своєю прямою справою: смішити посполитий люд!

Браво! Гучні оплески, що переходять в овації!