«Сенс життя козака – у Служінні!»
Сергій Левитаненко «Хмиз»
«Пристрасть
до накопичення матеріальних
статків - ознака відчаю»
Сергій
Левитаненко «Хмиз»
Влада каже:
Добровольчі батальйони виконали свою місію і мають розпуститися. Між рядків
читається: ви мали загинути в потрібній нам кількості, а оскільки цього не
сталося, маєте прийняти наші правила гри і самоліквідуватися.
Тільки от влада,
з притаманним їй вмінням писати історію лівою ногою, не зрозуміла, що ми
знаходимося не за кульмінацією твору перед фіналом. Це тільки зав’язка сюжету,
основна дія ще навіть не починалася.
Не знаю, як ті
батальйони що перебувають під МВС та ЗСУ, але батальйон ОУН та ДУК Правий
сектор не припинять свого існування після нашої перемоги на Московією та
повалення нинішньої злочинної влади в Україні.
Бо ті батальйони
підпорядковуються владі і таким чином не можуть контролювати її. А суспільство,
знаючи ницість та схильність до розбещення владою українських політиків, має потребу
у касті патріотів-їдеалістів з воєнним досвідом для контролю за спритними
рученьками та хтивими мізками політиків.
Добровольці, які захищали
Батьківщину і гинули за неї безкоштовно, за покликом серця, за душевною необхідністю,
яка вища за будь-який меркантилізм та соціальні образи, стали справжніми
героями для народу і більшості українських воїнів.
Люди, які не
йдуть на співпрацю зі злочинною владою, ані за які срібники, хоча зачасто не
мають грошей на поїсти й покурити, а продовжують протистояння із злочинною
владою ціною своїх зламаних доль та відданих за Україну життів, не зможуть
допустити того, аби їхня справа була зруйнована навіть у найвіддаленішій
перспективі.
Люди, які поклали
своє життя на олтар Української Державності, за омріяну Українську Незалежну
Соборну Державу, ніколи не відступлять від своїх принципів, чого б їм це не
вартувало.
І навчені гірким
досвідом зрадництва і "договорняків" української влади вони
гуртуватимуться навколо своєї ідеї тільки щільніше.
Добровольці своїм
прикладом Служіння ідеалам Держави і Нації, своїм аскетизмом, своєю відвагою
вибороли собі право критикувати і контролювати будь-яку українську владу, і
нинішню і майбутню!
Поклявшись одне
одному під вогнем російських "Градів" не зійти з цієї стезі, не
порушити фронтового побратимства, вони не зможуть відмовитися від своєї місії.
Подобається це комусь чи ні. І авторитет і пошана у суспільстві теж примушує їх
не зганьбити своєї місії.
Суспільству
потрібні не тільки формальні, але й неформальні лідери. І, так склалося, що
неформальними лідерами і авторитетами для української громади стали бійці
добровольчих батальйонів.
Добровольці
змушені нести цей хрест, хрест служіння українському народові на самих
небезпечних ділянках.
Тому Добровольчі
батальйони існуватимуть в Україні вічно!
І навіть у Рай
вони ввійдуть своїм Добровольчим батальйоном!
Немає коментарів:
Дописати коментар