Вибір без вибору

Дивився американський фільм: вони мають право на таке шикарне життя, бо їхні батьки багато років працювали на це.

А наші батьки працювали на троглолодитську всепоглинаючу радянську державу.

Маленька різниця у допустимому: вибір приоритетів.

Пріорітети визначають завжди усе, але завжди тільки після того, як ми визначили наші пріорітети перед Господом Богом.

Можна бути донбасцем і радуватись, що Ахметов - бог! Цілувати руку януковичу та думати, що після смерті, максимум - Мавзолей.

А можна героїчно гинути за Батьківщину, плюючи на зрадницького Петра Порошенка, знаючи, що  душа бессмертна, і чисті  помисли враховуються.

Нам з ними не по одній стежці: їхня стежка веде у пекло, наша - у рай!

Будь-яке питання – завжди питання віри.

Ну й що з того, що ми опинимось у потайбіччі раніше за них?

Ми страху не маємо.

Слава Україні!

Сергій Левитаненко

http://obozrevatel.com/blogs/41608-vibir-bez-viboru.htm