Опозиція в Україні часто-густо не відповідає своєму визначенню в світовій практиці. У нас опозиція в основному - це вичікування певного моменту, аби одна політично-олігархічна система змінила іншу. При цьому не викладається певних схем зміни суспільного ладу або докорінних економічних перетворень.
В Котовску за весь час існування в період Незалежності України (а до цього і поготів) опозиції в місті не було. Багато людей, які фіктивно виконували роль активу певних політичних сил - займалися двома речами: відмивали партійні гроші і шукали шляхи порозуміння з місцевою владою.
Дехто з місцевих політиканів навіть примудрився створити навколо себе образ революційного борця з мером Івановим, але, як виявилося - виконував дуже хитро продуману роль, яка не те щоб не розхитала приклеїне до дупи мера крісло, але ще більше підсилило владу в місті.
В справі опозиційної боротьби, за весь передЄвромайданний час, на ниві контролю влади та реальної боротьби з самодержавством певного успіху досягла лише купка підприємців, яка полоскотала нерви меру, забравши в нього додаткові надбавки, та піднявши хвилю протесту проти самоуправства і корупційної машини на центральному ринку.
Але чи достатньо цього всього, аби якісно змінити життя в Котовську?
Звичайно, що ні.
Тіньова мерія Котовська пропонує не лише зміну коліру фасада міської влади, але й зміну системи важелів-противаг, що зробило б життя в місті комфортним і відповідним до європейської приналежності нашого міста.
Такі перетворення з успіхом зробили у Вінниці, в приморських містах Одещини, в багатьох інших населених пунктах України.
Що для цього треба?
1. Не красти,
2. Не брехати,
3. Думати не про себе, а про людей.
Чи можна сподіватися на те, що люди, які крали весь цей час і несподівано оголосили себе першими опозиціонерами в місті здатні на ці докорінні зміни в нашому місті? Певно що ні.
Не варто забувати й те, що самі ці люди стоять за важкою суспільно-політичною ситуацією, яка склалася в нашому місті. Саме вони, в гонитві за "довгою копійчиною" зруйнували недобудований Палац культури. Тим самим, ці горе-опозиціонери не просто відібрали у містян право на культурний відпочинок, але й, фактично, викінули молодь в тенети наркоманії та компьютерної залежності.
Подивіться на ці "курники" по місту. Чи вірите ви, що там заробляють засоби на існування проті підприємці, які заради того, щоби побудувати ці "курники" прошли сім кіл пекла бюрократичного апарату? Звісно ні, всі своєї проблеми вони вирішували через "рєшал", які сьогодні називають себе опозиціонерами і лають мера, якого вони й породили.
Говорити можна дуже багато, але спитайте самі себе, ким ви були в Котовську до "епохи приватизації"? Невже підприємцями-спекулянтами, мінялами чи водіями маршруток?
Хто вбив у місті промисловість? Чи ви не їсте цукор або ковбасу, не п"єте молоко, або вино, горілку, або лимонад? не їсте тістечка? Куди подівся наш м"ясокомбінат чи цукровий завод? Ремзавод чи кондитерська фабрика? Чому замість Палацу культури ви травитеся випарами АЗС в центрі міста?
Спитайте у опозиціонерів - тих, хто так самозакохано йде проти влади, щоби стати владою ще гіршою, ніж є сьогодні.
Ми розуміємо, що вкрадене вже не повернути, але в місті, як не дивно, є що ще красти.
Можливо, ви не помітите, як в казармах війскової частини з"явиться черговий ресторанчик, або генделик з тістечками від опозиціонерів. І не дивуйтеся, що саме зараз на Донбасі гинуть люди? Ці опозиціонери заради розширення свого бізнеса залюбки підуть навіть на закупку 5 "броніків" перед купою відеокамер, аби повністю відповідати тим, про кого в Євангелії написано "вовки в овечій шкірі".
Ми пропонуємо в першу чергу ДУМАТИ: кому це потрібно, задля чого, і що ви матимете в решті.
Якщо котовчани навчаться думати мізками, а не шлунком, гречкою або вухами - ніхто нас не здолає!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар