По-перше, бо ніколи не пише "пораженческих" матеріалів, а намагається підтримувати дух співвітчизників оптимістичними матеріалами і вірою у велич України та української нації.
По-друге, хотілося, щоби щось виокремилось, щось стало настільки ясним та очевидним, аби можна було це, стверджувати, і потім було не соромно за помилку.
До першого. Це не "пораженческий" матеріал, це чесне визнання.
До другого. Ці речі настільки очевидні, що не визнавати їх - це дурити себе, оточуючих, усю Єдину Країну.
Досить гратися в чужі ігри.
Перед тим, як перейду до очевидних, про незрозуміле.
Як 45-мільйонна країна не може себе оборонити від будь-кого? Та ми мали відстрілюватися до останнього набоя! До останнього солдата! 45 мільйонів не можуть себе захистити? Не вкладається у голові! Де ті хлопці з якими ми 3 місяці стояли на Майдані? Вони не боялися протистояти злочинному режиму Януковича, не боялися виходити проти лютих правоохоронців, ризикувати волею, життям, а вийти проти зовнішніх окупантів - бояться?!
Зручніше сидіти у багатому Києві, аніж їхати у бідний Донбас? Тоді держава була проти нас, зараз вона з нами! Чого боятися?
Хоча це лише формально, бо державна влада знову проти нас.
Патріота і націоналіста Сашка Білого правоохоронці знищили дуже швидко й оперативно, а "зелених чоловічків" не можуть? Вбивати патріотів в Україні можна, а сепаратистів і терористів не можна? Заборонено? Підлого сусіда, що прийшов у твій дім і вчиняє різню, шкода?
Де мільйони киян, які стояли на Майдані? Невже хочуть бути мешканцями столиці Київської області?
Завтра, по законах жанру, і це невідворотньо!, по вас прийдуть! Учора - Крим, сьогодні - Донбас, завтра - Київ!
Сьогодні у вас є що ділити, завтра ваше поділять без Вас!
Вони будуть заходити у ваші магазини, і забирати усе безкоштовно, не купувати! А усе що не винесуть поб'ють на друзки. Згадайте Грузію і кришки від унітазів.
Казав мудрий Іларіонов: жертві, що не чинить спротиву, ніхто не допомагатиме!
Критикувати владу не можна, бо війна? Та тоді війна буде вічною, як і напівлигітимна влада. Не за яку ми стояли на Майдані.
Тепер про очевидне:
Україна програла Ахметову.
Саме так. При Януковичу він не міг вирішувати долю країни, при нинішній владі - вирішує. Всі це розуміють і - роблять вигляд, що не розуміють. Невже складно було одну-єдину людину примусити не працювати проти Єдиної Країни? Чи не було бажання і відповідальності?
Влада з Путіним грає "договорняк"!
Це визнають навіть чесні представники влади у приватних розмовах.
Війна та нестабільність вигідна і Путіну і українській владі. Тільки Путін втрачає гроші і набуває авторитет у середині своєї країни, а українська влада набуває грошенят і втрачає авторитет у середині Єдиної Країни.
Вони, звичайно, й надалі будуть пояснювати нам свою тактичну і стратегічну мудрість, але, як писалося в Біблії, "по плодах їхніх". Плоди їхньої діяльності бачимо.
Ці чинники складаються в очевидну страшну картину: "яку країну просрали!"
Не буде прощення ані від дітей, ані від Господа.
Сергій Левитаненко
http://glavcom.ua/articles/18932.html
Немає коментарів:
Дописати коментар