Взагалі Путін та російський імперіалізм - речі не цікаві для аналізу. Бо примітивні. Інфузорії та інші мікроби - царина біологів та венерологів.
Але усе не однозначно у нашому українському театрі маріонеток, що уявили себе богами та хазяями життя.
Брехтівська героїня мамаша Кураж колись висміяла генералів, що прагнуть заробити дивіденди на війні, потім цю тему відпрацював начебто покійний Борис Березовський, але зайдемо на це коло вкотре.
Війна у Криму вигідна нинішній українській владі, принаймні, її "батьківщинівській" частині.
Коли ці люди, "осколком скла поранений" та "кулю в лоб", які не користувалися підтримкою Майдану, яких, взагалі, Майдан зневажав, прийшли до влади, вони зайнялися звичною справою: стали розставляти своїх людей на годівничі посади. В усіх регіонах.
Нічого більше вони не вміють, а тому й не планували.
Але тоді ще потужний Майдан міг їм у цьому завадити. Цього вони боялися, як беркутовці вогня від шин.
Саме тому вони не зробили того, про що казав у інтерв’ю "Обозревателю" колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж:
"І другим важливим моментом у житті нової української влади, коли було втрачено час і ініціативу став період захоплення Верховної Ради Криму. Саме тоді для Києва був потужний стимул локалізувати цей російський військовий проект: якраз тоді, коли якісь "туристи" захоплювали кримську раду, можна було б провести антитерористичну операцію. На даний період блокуються всі органи влади, не проводяться засідання, не переобираються уряди, не з’являються аксьонови, блокуються всі шляхи сполучень, локалізуються небезпечні внутрішні ділянки.
Всього цього зроблено на першому етапі не було, і це великий-великий провал. Саме тому й відбулося формування нелегітимного уряду, зайшли російські війська, які взяли ситуацію під контроль.
Ми, українці, фактично не протидіяли ніякими засобами".
Бо Майдан сколупнув би за 2 хвилини "баптиста" та "кролика" за їхню нездарність та політичне рейдерство!
Але в умовах війни хіба можна розпалювати внутрішні чвари?! Вони обіграли цю комбінацію, а Майдан і суспільство на неї повелися!
Смішно, безглуздо й парадоксально у нас, українців, в котрий раз виходить: країна у стані війни, а на чолі країни пацифіст баптист Турчинов та ерзац-фронтовик Яценюк! Такий собі колективний Молотов! Із домішкою Хрущьова з Мікояном.
Невже ці люди здатні бути головнокомандувачами?!
Один з них здатен лише шлейф за царицею носити, а другий з усіма домовлятися не на користь України, як неодноразово демонстрував!
До того ж вони кончені тоталітаристи, майже як Янукович, тільки бездарніші!
Автор став учасником історії, яка чудово ілюструє цю тезу.
Під час чергового Віче, автор знаходився у Будинку Профспілок, який став йому рідним домом.
Так ось, коли Віче скінчилося, автор стояв із відеокамерою на балюстраді 2-го поверху біля прес-центру та штабу Об'єднаної опозиції. У штаб пробіг Турчинов під посиленою охороною. Автор подумав, що зараз, можливо, пройде Олег Тягнибок, і ввімкнув камеру.
На автора, наче шуліки, налетіла охорона, яка вирішила, що він чатує Турчинова: що ви тут знімаєте! Це стратегічний об'єкт! Ми вам забороняємо! Треба дозвіл, як на воєнному заводі!
На заперечення автора, що він акредитований у прес-центрі і має право і бажання знімати де завгодно і що завгодно, охорона реагувала нервово, і поглядала у бік дверей, де зник Турчинов.
Трохи заспокоїло їх, лише те, що камера була ввімкнена у режимі паузи.
Тобто навіть зйомка проходки Турчинова лякає його та його підлеглих! І це - демократ, європеєць?
Автор знає ще багато таємниць закулісного життя Майдану, але це тема окремої розмови.
Тоді автор не вважав за потрібне підставляти побратимів, наступав на горло своїй журналістській пісні. Винен, йшла війна за свободу. Кожен багнет, як то кажуть, на рахунку був...
Але зараз, авторові на думку спадає, що ці пройдисвіти не такі вже йому й побратими.
Тим більш, що, прикриваючись і стимулюючи війну у Криму, вони знову знедолюють Україну і світлий досвід Майдану в очах суспільства.
Сергей Левитаненко
http://obozrevatel.com/author-column/05974-komu-vigidna-vijna-u-krimu.htm
Немає коментарів:
Дописати коментар