У нашому загоні не розмовляють на суржику, бо шанують Божу Волю та Божий Промисел!
В день, коли над ненькою-Вкраїною
Господь-Бог схилив своє обличчя,
Мову Українську, мелодійную,
Нам подарував Творець навічно.
Вродою землі замилувавшись,
Нам надав Господь дороговказ:
Мовою небесною з'єднавши
Із собою - кожного із нас!
Наказав нам берегти одвічно,
Як живу реліквію нетлінну,
Мову, що несемо крізь сторіччя,
Ми від першого батьківського коліна.
Хай вона лунає в нашім краї
Вранці, вдень, увечері, ві сні.
Бо Господь, коли відпочиває,
Українські слухає пісні.
Сергій Левитаненко, Провідник Гурту поетів-втікачів "Кульгаве Число"
Немає коментарів:
Дописати коментар