Сторінки

пʼятниця, 23 серпня 2013 р.

Гоноратські анекдоти 3


Поїхав якось хлопець з Гонорати на власному авті до Балти. Це містечко стало знаменитим через те, що колись там німкеня з Казахстану дуже широко щось розсувала. Так би могла і усе місто поглинути, але чкурнула із дідком-водовозом  зі Старої Кульни на нові пасовиська.

Та не один поїхав, а з німкенею з Казахстану та ад’ютантом своїм. Бо як же такому вгодованому пану та без ад’ютанта?!


А поїхав він аби горілки пожерти та щоки смальцем помазати. Бо чим більш масні щоки - тим депутат огрядніший, чим більш огрядніший - тим більш матеріалу на штани потрібно, чим ширші штани - тим більше вкраденого у них  можна сховати!

Ось підмастили вони щоки у корчмі балтській, потанцювали стриптиз стрептоцидний на столах, нажахавши місцевих тубільців шарпеївськими складками свого тіла, пернули на усі боки - та й додому почваландали.

Ой саме почваландали, бо автівка їхня зашпортувалася за кожен метр шляху, і з розміткою дорожньою не те щоби цілувалась, а намагалася згвалтувати її, та була дуже п’яна і тільки й хрипіла зверху.

Аж ось славні хлопці-даїшники це неподобство здалеку побачили! Зараз, вирішили, вгамуємо, цих неборак!

Та де те небо, і де цей рак!

Виповз рак із водійського місця та давай корочкою депутатської перед носом наляканих даїшників розмахувати! До того ж ще пальці крабом розчепірив!

Оттоді ввічливі даїшники - які б дали б пересічному громадянину за такі дії доброго копняка! - запропонували п’яним бузувірам супроводити їх до хатиноньки, аби вони змогли там баїньки.

Сів один даїшник за кермо п’яної автівки, а другий попереду із "мигалкою" дорогу прокладає!

Та невдовзі автівка хлопця з Гонорати зламалася, та довелося добрим даїшникам її власноруч до депутатського причалу штовхати. Ох нелегка це робота - у автівці штовхати бегемотів!

Гіркий хліб у даїшників, зате сон у цей час у салоні автівки був у хлопця з Гонорати - солодкий!

                                                          _______________


Не дає закон місцевим депутатам недоторканності, і все! Отакий підлючий!

Дуже з цього приводу німкеня з Казахстану сумувала, навіть на крижаних очах водичка плескала. Бо з її вдачею та нестримним бажанням розбагатіти за будь-яку ціну без недоторканості важкувато! Потрібна недоторканість,  хай її гикавка схопить!

Хлопець з Гонорати недоторканість у штанах принести не може, там тільки доторканість.

Але хитромудра німкеня з Казахстану свої вісім бананів з'їла!

Побудувала у своєму маєтку сауну з вихилясами, повстановлювала у ній приховані відеокамери, та й давай запрошувати міських багатих кротів попаритися разом!

У тих слинка потекла аж по черевиках!

Бо хто так відшмагає віником у сауні, як справжня німкеня?!

Поїздили місцеві кроти до німкені у сауну, і от тепер має вона недоторканість! Справжню! Броню!

Чому? Уважно читайте анекдот!

                                                          _______________


Понесла якось німкеня з Казахстану вночі пиріжки у кошику дідові-водовозу зі Старої Кульни!

Аж раптом у темному закоулку їй навперейми цікавий мер вискочив! Облизується на пиріжки та мовить:

"А чи не боїшся ти, німкеня з Казахстану, у ночі одна ходити?"

А та лише потиснула могутніми плечима тай спроквола відповідає:

"А чого боятися? Дорогу знаю, секс люблю!"

Та потупцяла далі, похитуючи гузкою від одного узбіччя до іншого.

А цікавий мер почимчикував додому та й замислився про головне: "Дорогу знає?"

Та додому цікавий мер не потрапив, бо дороги він не знає і не знав. Хоча і веде за собою усіх кудись, освітлюючи шлях різнокольоровимим гирляндами.

Здавна в Україні сліпих старців молоді хлопці шляхами водили.

Але зараз часи інші. Сліпі ведуть зрячих. Та ще й хизуються цим.




Немає коментарів:

Дописати коментар